Лімна (гміна Бірча): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 99:
Останній власник села Павел Тижковський ({{lang-pl|Paweł Tyszkowski}}) на початку [[20 століття]] передав права на нього [[Польська академія знань|Польській академії знань]] у [[Краків|Кракові]].
 
Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і утворення [[Польська республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] це переважно населене [[Українці|українцями]] село [[Надсяння]] опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в [[ЛініяРизький Керзонамир 1921|лініїРизькому Керзонамирному договорі 1921 року]]. У тому ж таки 1921 році в Лімні налічувалося 109 будинків та 672 мешканці, уз такяких званому625 греко-католиків, 5 римо-католиків і 42 юдеї. На 1.01.[[Закерзоння|Закерзонні1939]], щов селі було закріплено810 вжителів, з них 770 українців і 40 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;18.</ref>. Село входило до [Ризький[Ґміна мирБірча 1921(Добромильський повіт)|Ризькомуґміни мирномуБірча]] договорі[[Добромильський 1921повіт|Добромильського рокуповіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].
 
Після нападу [[1 вересня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на [[Польська республіка (1918—1939)|Польщу]] й початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|вторгнення СРСР до Польщі]] [[17 вересня]] 1939 року Лімна, що знаходиться на правому, східному березі [[Сян]]у, разом з іншими навколишніми селами відійшла до [[СРСР]] і ввійшла до складу [[Бірчанський район|Бірчанського району]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940 Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України]</ref> (районний центр&nbsp;— [[Бірча]]) утвореної [[427 груднялистопада]] 1939 року [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] [[УРСР]] (обласний центр&nbsp;— місто [[Дрогобич]]).
У тому ж таки 1921 році в Лімні налічувалося 109 будинків та 672 мешканці, з яких 625 греко-католиків, 5 римо-католиків і 42 юдеї.
 
Після нападу [[1 вересня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на [[Польська республіка (1918—1939)|Польщу]] й початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|вторгнення СРСР до Польщі]] [[17 вересня]] 1939 року Лімна, що знаходиться на правому, східному березі [[Сян]]у, разом з іншими навколишніми селами відійшла до [[СРСР]] і ввійшла до складу [[Бірчанський район|Бірчанського району]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940 Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України]</ref> (районний центр&nbsp;— [[Бірча]]) утвореної [[4 грудня]] 1939 року [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] [[УРСР]] (обласний центр&nbsp;— місто [[Дрогобич]]).
 
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] село вже в перший тиждень було зайняте військами [[вермахт]]у.
Рядок 111 ⟶ 109:
[[13 серпня]] розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до [[Червона армія|Червоної Армії]] (облвоєнком&nbsp;— [[підполковник]] Карличев)<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-11/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії]</ref>.
 
В березні [[1945]] року Лімна, як і весь [[Бірчанський район]] з районним центром [[Бірча]], [[Ліськівський район]] з районним центром [[Лісько]] та західна частина [[Перемишльський район|Перемишльського району]] включно з містом [[Перемишль]] ззі складу Дрогобицької області переданопередані [[Польська Народна Республіка|Польщі]].<ref>Нариси з [[Історія Дрогобича|історії Дрогобича]] (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.) [[Дрогобич]], [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|видавництво «Коло»]], 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8</ref>
 
Москва підписала й [[16 серпня]] [[1945]] року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення [[лінія Керзона|лінії Керзона]] українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,<ref>[http://territoryterror.org.ua/uk/archive/photo-archive/photo/?pictureid=334 Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»]</ref> про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «[[Закерзоння]]», тобто [[Підляшшя]], [[Холмщина|Холмщини]], [[Надсяння]] і [[Лемківщина|Лемківщини]].<ref>[http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/r208.html Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)]</ref>,<ref>[http://territoryterror.org.ua/uk/history/1945-1953/ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946&nbsp;рр. на сайті «Територія терору»]</ref>
Рядок 123 ⟶ 121:
В [[1946]] році будівлю церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Лімні розібрали.
 
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>* [http://wwwlemky.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00com/695244-2011operaciyi-02visla-22spisok-17viselenikh-00u-15khodi.html Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ] </ref>.
 
Виселені були всі мешканці села. Три будинки з Лімни були перенесені до села [[Корінець (село)|Корінець]], де стоять досі.