Патрік Пірс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 59:
До вступу в ІРБ Пірс не був активним прихильником революційної боротьби за незалежність Ірландії. Він навіть висловлював думку, що навчаючи в своїй школі дітей [[Ірландська мова|гельською]] та історії Ірландії, він займається більш революційною діяльністю, чим все Братство разом взяте. Однак під час поїздки в США Пірс активно спілкувався з представниками місцевого осередку ІРБ, особливо з Макгерріті і Діво. Їм вдалося значно змінити політичні погляди Пірса, і в Ірландію він повернувся вже прихильником республіки і революційної діяльності.
Розмови про організацію повстання велися в ІРБ з початку 1914 року, але [[
В кінці 1914 року Пірс був призначений відповідальним за військові операції в «ірландських добровольцях». У 1915 році він активно їздив по країні, виголошував промови, читав лекції, пропагуючи ідеї вільної та республіканської Ірландії. Також він займався організацією маневрів, маршів і стрільб для учасників «Добровольців». Чим довше затягувалася війна, тим більше симпатій викликала у ірландців кампанія «Добровольців». Пірс, Кларк і інші члени ІРБ приступили до планування повстання і зробили спроби заручитися допомогою Німеччини. 1 серпня 1915 року на похоронах Єремії О'Донован Пірс сказав надгробну промову, яку закінчив знаменитою фразою «Невільна Ірландія ніколи не буде мирною».
== Література ==
Колпаков А. Д. «Ірландия- бунтівний острів », Москва 1965
Le Roux L. «Patrick H. Pearse», Dublin 1932.
== Примітки ==
| |||