Шустіков Віктор Михайлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
стиль
Рядок 37:
Після цього Шустікова примітили селекціонери [[Торпедо (Москва)|«Торпедо» (Москва)]] і запросили у [[ФШМ Торпедо|Футбольну школу молоді (ФШМ)]], що щойно відкрилася, де його наставником був [[Бєсков Костянтин Іванович|Костянтин Бєсков]]. Віктор грав на різних позиціях — і в нападі, і на воротах, брав участь в численних турнірах. Разом з ним там займались [[Федотов Володимир Григорович|Володимир Федотов]], [[Логофет Геннадій Олегович|Геннадій Логофет]], [[Численко Ігор Леонідович|Ігор Численко]], [[Гусаров Геннадій Олександрович|Геннадій Гусаров]], [[Сергєєв Олег Сергійович|Олег Сергєєв]], [[Маношин Микола Олексійович|Микола Маношин]] та інші. Самим Шустіковим цікавилися провідні московські команди, однак в жодну з них Віктор так і не потрапив.
 
{{Цитата|''Я не потрапив ні в одну з команд своєї мрії: ні в «Спартак», ні в ЦСКА, ні в «Динамо». Доля розсудила по-іншому, і думаю, що вона вчинила мудро. Я опинився в команді автозаводців «Торпедо», яка за духом, вихованням, навколишнім середовищем, стилємстилем гри була, безсумнівно, мені ближче, ніж мої кумири. Мене, жовторотого пташеня, що нічим не проявив ще себе у футболі, прийняв колектив зі славними традиціями, і коли я прийшов в команду, в ній був живий дух робочого клубу&nbsp;— напористість, наступальний характер, завзяття, стійкість. Я сказав, що доля розпорядилася мною. Але це не зовсім так. Я потрапив ву «Торпедо», як і багато моїх товаришів, за рекомендацією [[Маслов Віктор Олександрович|Віктора Олександровича Маслова]]''|40|Віктор Шустіков<ref name="biograph">[http://www.biograph.ru/index.php?catid=2&id=2136:shustikov&Itemid=29&option=com_content&view=article ШУСТИКОВ Виктор Михайлович]</ref>}}.
 
У сезоні 1958 року Шустіков грав у дублі, але вже в 1959 році міцно закріпився в основі «Торпедо». У 1960 році команда виграла чемпіонське звання і стала володарем Кубка СРСР. На той момент вона стала четвертою в історії радянського футболу, якій пощастило зробити «золотий дубль». У тому сезоні «Торпедо» провело п'ять зустрічей з чинним чемпіоном країни&nbsp;— московськими динамівцями, з яких виграло чотири і одну звело внічию при загальному співвідношенні забитих і пропущених м'ячів 7:1.
Рядок 45:
«Торпедо» під керівництвом тренера [[Золотов Юрій Васильович|Юрія Золотова]] зуміло піднятися знову і вже в 1964 році претендувало на титул чемпіона країни, поступившись лише в додатковому матчі це звання тбіліському «Динамо» (у додатковий час&nbsp;— 1: 4).
 
Перемога в першості СРСР 1965 року сталася багато в чому завдяки старанню і самовіддачі гравців. Новий тренер торпедівців [[Мар'єнко Віктор Семенович|Віктор Мар'єнко]] віддавав перевагу атлетизму спортсменів і на відміну від Маслова, який любив футболістів м'яких, технічних, прагнув прищепити їм навички жорсткої, непоступливої боротьби. Віктор Шустиков на той час вже став визнаним лідером клубу і залишався ним аж до свого відходу. Не випадково протягом 4 років, з 1968 по 1972 рік, він був беззмінним капітаном команди<ref name="biograph"/>. За кількістю зіграних у чемпіонатах СРСР матчів Віктора Шустікова зміг випередити лише [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]]. А ось рекорд з безперервного перебування на полі (253 матчі без попусківпропусків та замін) так і не був побитий до завершення історії радянського футболу<ref name="biograph"/>.
 
== Виступи за збірну ==
Перше знайомство Віктора Шустікова зі збірною сталося ще в 1958 році. Тоді на великий міжнародний турнір до Бельгії вирушила юнацька команда «Торпедо», що була, по суті, збірною командою Союзу. Це був перший виїзд радянських юнаків за кордон, тому спортивне керівництво, з одного боку, боячись поразки, скомплектувало команду з кращихнайкращих футболістів, а з іншого, оскільки турнір був для клубних команд,&nbsp;— побоювалося офіційно назвати його збірною. П'ятеро гравців тієї команди представляли «Торпедо» (Гусаров, Сергєєв, Денисов, Воронін, Шустіков), в її складі були також динамівці Численко, Мудрик, Коршунов і Короленков, а також воротар Бітний з «Локомотива», Носов з донецького «Шахтаря», Шикунов з Ростова і Лев Бурчалкін з Ленінграда. В підсумку той турнір радянські футболісти виграли<ref name="biograph"/>.
 
[[22 вересня]] [[1963]] року дебютував в офіційних матчах у складі [[Збірна СРСР з футболу|національної збірної СРСР]] в товариській грі проти [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]], який завершився нічиєю 1:1.
Рядок 77:
=== Особисті ===
* Провів 427 матчів в [[Чемпіонат СРСР з футболу | чемпіонатах СРСР]].
* 6 разів потрапляв в [[Список 33 кращихнайкращих футболістів сезону в СРСР |список «33 кращихнайкращих»]]: №&nbsp;1&nbsp;— 1963 1964; №&nbsp;2&nbsp;— 1960; №&nbsp;3&nbsp;— 1959, 1961, 1965.
* Нагороджений [[За заслуги перед Вітчизною (медаль)|медаллю ордена «За заслуги перед вітчизною»]] II ступеня у зв'язку зі 100-річчям вітчизняного футболу (1997).