Вікіпедія

Луганська область: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль
стиль, правопис
Рядок 74:
В області — 123 річки, 6 із яких мають довжину понад 100 км. Головна річка — Сіверський Донець, довжина її в межах області становить 265 км, площа водозабору — 24,9 км², або 93 % площі області. Також є 60 озер, найбільші з них Боброве та Вовче, 60 водосховищ площа дзеркала яких становить 5,68 тис.га, 302 ставки — площа дзеркала 2,67 тис.га. Річки, озера, водосховища і ставки використовуються для промислового, комунального водопостачання, зрошення і риборозведення.
 
Стосовно запасів водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість території і населення області загальними водними ресурсами в 1,5-2,0 рази є нижчою, ніж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області є нерівномірний розподіл стоку протягом року. На півночі області 60-62 %, а на півдні 53-58 % річного стоку формується весною, що не відповідає обсягу водоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж в 3 разиутричі перевищує ресурси річкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобто водозабезпечення населення і громадського господарства орієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси не забезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не дає можливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.
 
Загальна кількість розвіданих запасів підземних вод на території області становить близько 2800 тис. м³, з них затверджено державною комісією по запасах — 1761 тис. м³ на добу. Кількість підземних вод, якість яких відповідає ДЕСТУ «Вода питна», становить близько 354 тис. м³ на добу, тобто 13 % від загальних запасів.
Рядок 167:
Обласним центром був [[Бахмут|Артемівськ]], а з [[16 липня]] [[1932]] — [[Сталіно]].
 
[[3 червня]] [[1938|1938 року]] Донецьку область було розділено на [[Сталінська область|Сталінську]] і ВорошиловоградськуВорошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У [[1958|1958 році]], область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до [[1970]] року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.
 
Зі здобуттям [[Україна|Україною]] незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів. [[Російська агресія в Україні 2014|З весни 2014 року]] [[ЛНР|регулярні та нерегулярні російські військові формування]] зайняли частину території Луганської області, переважно на півдні регіону.
Рядок 223:
За чисельністю населення Луганська область посідає 6 місце серед областей України.
 
У національному складі населення області [[українці]]в 58,0 %, [[росіяни|росіян]] 39,0 %. Етнічні українці складаютьстановлять більшість в усіх районах області, крім [[Станично-Луганський район|Станично-Луганського]], [[Сорокинський район|Сорокинського районів]] та міст обласного підпорядкування [[Сорокине]], [[Довжанськ]], [[Хрустальний]], [[Кадіївка]], у яких переважають росіяни.
 
[[Файл:Luhansk-human-population-province-vers-2011-11-11.jpg|міні|праворуч|250пкс|Динаміка кількості населення Луганської обл. за останні 100 рр.]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Луганська_область