Відмінності між версіями «Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси»

нема опису редагування
}}
 
'''Львівське музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси''' офіційно було засноване у [[1947]], згодом йому було присвоєно ім'я видатного українського музичного етнографа і фольклориста [[Колесса Філарет Михайлович|Філарета Колесси]]. За роки свого існування музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси виховало цілу плеяду видатних українських [[музикант|музикантів]]ів, [[диригент|диригентів]]ів, [[співак|співаків]]ів.
 
Серед них: лауреати державної премії ім. Т.  Г.  Шевченка [[Турчак Степан Васильович|С. Турчак]], [[Кушніренко Андрій Миколайович|А. Кушніренко]], [[Тріо сестер Байко|сестри Байко]], ректор-академік В. Кузь, народні артисти [[Гамкало Іван Дмитрович|І. Гамкало]], [[Микитка Тарас Остапович|Т.Микитка]], [[Бабич Ростислав Олексійович|Р.Бабич]], [[Дутчак Михайло Михайлович|М. Дутчак]], С. Магера, [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана]] та [[Білозір Ігор Йосипович|Ігор]] Білозіри, Степан П'ятничко, В.Яциняк, заслужені діячі мистецтв України Б.Косопуд, М.Дутчак, заслужені артисти України І. Жук, М. Процев’ятПроцев'ят, В. Пекар, М. Галій, С. Лісецький, О. Кураш, Н. Романюк, М. Хохлогорська, [[Чух Олександр Васильович|О. Чух]], видатні музиканти Є. Федоренко, З. Демцюх, М. Бурбан, В. Чучман, Р.Филипчук, В. Гречинський, Ю. Трицецький, [[Коструба Лілія Олександрівна|Л. Коструба]], Наталія Чмир-Козяр, [[Табаков Павло Анатолійович|П. Табаков]], [[Мірецький Георгій Адамович|Г.Мірецький]] та багато інших знаних музикантів України та за її межами.
 
Свого часу Б. Завойський, І. Небожинський та інші відомі митці закладали основи, той музичний дух, яким були просякнуті стіни музпеду. Багатьом творам [[Кос-Анатольський Анатолій Йосипович|А. Кос — Анатольського]], [[Козак Євген Теодорович|Є. Козака]], [[Сімович Роман Аполлонович|Р. Сімовича]], І. Вимера путівку в життя дали саме хорові колективи музпеду. Це було єдине училище в Україні, де були представлені всі типи хорів: мішаний (керівник — Є. Федоренко, Ю.Антків), чоловічий (керівник — М. Телюк), і три жіночих (керівники — Б. Кокотайло, З. Демцюх, Ю. Антків). Їх склад перебільшував 120 чоловік.
 
«... Тут і стіни співають. Кращої лабораторії для композитора годі й знайти.» - — говорив А. Кос — Анатольський, проходячи коридорами училища в очікуванні чергового дебютного виконання своїх творів хоровими колективами училища.
 
В 80-х роках училище було визначене Міністерством освіти України як базове для музично-педагогічних відділень педучилищ України. Випускники училища при розподілі на роботу направлялися музичними керівниками дитячих садочків або вчителями музики в усі області України.
 
В [[1996]] році училище було реформоване у відділення музичного мистецтва Львівського педагогічного училища №1№ 1.
 
В [[1999]] році Педагогічний коледж (такий статус на той час отримало Педагогічне училище №1№ 1) увійшов як структурний підрозділ до Львівського державного університету імені [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Івана Франка]].
 
У [[2001]] році відділення музичного мистецтва Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка було акредитоване за першим акредитаційним рівнем, а також одночасно ліцензоване на підготовку спеціалістів другого акредитаційного рівня «Бакалавр» спеціальності 6.020200 Музична педагогіка і виховання. З [[2006]] року на базі музично-педагогічного училища була створена кафедра музичного мистецтва, що увійшла в структуру факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка.
 
== Архітектура ==
Училище було розташовано у корпусах львівських монастирів - — в північному крилі монастирях [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|бернандинів]], а гуртожиток та навчальний комплекс займали повністю комплекс [[Костел і монастир бенедиктинок (Львів)|монастиря бенедиктинок]] (вулиця Вічева, 2).
 
== Преса ==