Стефано Черіоні: відмінності між версіями

У березні 1996 року помер його вчитель Ецціо Трікколі. Стефано очолив його фехтувальний клуб у [[Єзі]], продовжуючи виступи за національну збірну. Останньою медаллю спортсмена на чепіонатах світу стала командна бронза 1993 року в [[Кейптаун|Кейптауні]]. У 2000 році, після 16 років у головній збірній, Черіоні прийняв рішення завершити кар'єру та стати тренером. Найвідомішою його підопічною є [[Еліза ді ФранчискаФранциска]], яка тренується у нього з 8 років. Після [[Літні Олімпійські ігри 2004|Олімпійських ігор 2004]] року змінив Андреа Магро на посту головного тренера чоловічої збірної з фехтування на рапірах, а у 2008 році став тренером і жіночої збірної. Під його керівництвом на [[Літні Олімпійські ігри 2012|Олімпійських іграх 2012]] збірна Італії з фехтування на рапірах виграла чоловічий та жіночий командні турніри, а у індивідуальному турнірі рапіристок зайняла весь подіум. Його підопічна [[Еліза ді ФранчискаФранциска]] стала дворазовою олімпійською чемпіонкою.