Відкрити головне меню

Зміни

 
== Запровадження автономії ==
[[Файл:Волошин А.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Августин Волошин]]]]
[[Файл:Subcarpathia Carpatho-Ukraine uk.svg|міні|праворуч|300пкс|Мапа Карпатської України з теротиріальними претензіями Угорщини (виділено червоною лінією)]]
29 травня 1938 року [[Центральна Руська Народна Рада|Русинсько-українська Народна Рада]] столиці Карпатської України [[Ужгород|Ужгорода]] поставила вимогу до уряду Чехо-Словаччини про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору та конституції. 9 вересня 1938 року до Праги прибула делегація із 10-ти представників Української Центральної Народної Ради для перемовин про статус автономії у Чехо-Словацькій державі. 4 жовтня будапештський уряд запропонував Німеччині приєднати Закарпаття до Угорщини. В цьому його підтримував уряд Польщі, виходячи з того, що існування української автономії активізує незалежницьку діяльність українців у Польщі<ref>Косик, Володимир. Україна і Німеччина у другій світовій війні / Пер. із франц. Р. Осадчука.&nbsp;— Париж&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.— С. 58—59.</ref>.
[[Файл:Волошин А.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Августин Волошин]]]]
Після підписання [[Мюнхенський договір 1938 року|Мюнхенської угоди]] чотирьох держав ([[30 вересня]] [[1938]] року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. [[22 листопада]] [[1938]]&nbsp;р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, внаслідок чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських [[Русини|українців (русинів)]].
 
Анонімний користувач