Уряд Карпатської України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 144:
[[24 січня]] [[1939]] року був створений центральний провід УНО, який очолив голова Української Народної Ради [[Федір Ревай]], брат міністра Юліяна Ревая<ref>[http://1939.in.ua/deputati-sojmu-karpatskoyi-ukrayini/revaj-fedir-ivanovich/ Карпатська Україна. Ревай Федір Іванович]</ref>. [[27 січня]] проводом УНО було сформовано список кандидатів до [[Сойм Карпатської України|сойму Карпатської України]] із 32 осіб, переважна більшість з них була членами УНО. Розпочалася активна пропагандистська робот. Сотні листівок в містах і населених пунктах Карпатської України закликали усіх мешканців прийти на вибори й одностайно голосувати за список УНО.
 
Вибори до сойму відбулися [[12 лютого]] [[1939]] року стали чи не найважливішою віхою в процесі реалізації автономних прав краю. Із 92,5 % населення, що взяли участь у виборах (265 тис. осіб), 92,4 % проголосували за УНО<ref>[http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=285 12.02.1939 – відбулися вибори до Сойму Карпатської України]</ref><ref>[http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1939(02)12.rezultaty_vyboriv.php Оголошення Краєвої виборчої комісії про результати виборів до першого сойму Карпатської України
(12 лютого 1939 р.)]</ref>. Результати засвідчили схвалення основною частиною закарпатських українців курсу Кабінету міністрів Карпатської України Августина Волошина на утвердження національної державності<ref>[http://1939.in.ua/memoirs/vybory-do-sojmu-karpatskoji-ukrajiny/ Вибори до Сойму Карпатської України. Карпатська Україна]</ref>.
 
[[19 листопада]] [[1938]] року Українська Народна Рада в Хусті видала «Маніфест до українського народу», в якому були накреслені головні пункти господарської програми уряду А. Волошина. На перший план висувались проведення земельної реформи, розвиток хліборобства й виноградарства, піднесення скотарства й молочарства. Але для уряду найголовніше завдання полягало в тому, щоб забезпечити місцеве населення продуктами харчування. До того ж постійно підвищувалися ціни на продукти, хоча заробітна плата залишалася без змін.