| дата народження = 16.5.1888
| місце народження = [[Верхньодніпровськ]]
| дата смерті = † ? після 1940
| місце смерті =
| прізвисько =
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
| країна = {{UNR}}
| рід військ =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Штабс-капітан}}<br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Підполковник}}
| підрозділ =
| командування = командир 3-го куреня 3-го Сірожупанного полку [[Сірожупанники|1-ї козацько-стрілецької дивізії]].
| битви = [[Перша світова війна]]<br />[[Українсько-радянська війна]]
| нагороди = {{Хрест Симона Петлюри}}
| відносини =
| інше =
}}
'''Петро Терентійович Середа''' ([[16 травня]] [[1888]] - — † ?) - — [[підполковник]] Армії [[УНР]].
== Біографія ==
Народився у м. [[Верхньодніпровськ]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]].
На військовій службі з 1908 р. Закінчив [[Іркутське військове училище]] (1912). Останнє звання у російській армії — [[штабс-капітан]]. Під час Першої світової війни потрапив до австро-угорського полону.
З травня 1916 р. брав участь у діяльності українського гуртка військовополонених-офіцерів. З квітня 1918 р. — командир 3-го куреня 3-го Сірожупанного полку [[Сірожупанники|1-ї козацько-стрілецької дивізії]], сформованої австро-угорським командуванням у таборах військовополонених-українців. У вересні 1918 р. був усунутий з посади за протигетьманську агітацію.
З грудня 1918 р. — помічник командира Вінницького полку військ [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]. З березня 1919 р. — помічник командира 2-го окремого учбового куреня Дієвої армії УНР. З червня 1919 р. — командир 1-го Подільського полку Коша охорони Республіканського ладу [[УНР]].
З березня 1920 р. — помічник командира запасного куреня при 4-й бригаді Армії УНР.
З 15 травня 1920 р. — командир 7-го куреня 3-ї запасної бригади Армії УНР. З 18 серпня 1920 р. — завідувач господарства 7-го запасного збірного куреня Армії УНР.
З 10 листопада 1920 р. — командир 3-го кулеметного куреня 2-ї бригади 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР, на чолі якого 11 листопада 1920 р. був інтернований у [[Румунія|Румунії]].
З 1922 р. до 1940 р. очолював українську громаду у [[Джурджу|м. Джурджа]], [[Бессарабія]].
Подальша доля невідома.
* {{Тинченко.ОК армії УНР|C}}
* {{Тинченко.ОК армії УНР.2|С}}
* ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп 2. — Спр 1067. — С. 70–71; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 66. — С. 73–74,
* Прохода В. Записки до історії Сірих (Сірожупанників)// За Державність. — Каліш. — 1929. — № 1. — С. 83;
* Порохівський Г. Матеріали до історії 2-ї Кулеметної бригади//За Державність. — Каліш. — Ч. 1. — С. 158
* Порохівський Г. Українська військова еміграція в Румунії//Табор. — 1929. -Ч. 11. — С. 76–86; Ч. 12. — С. 75–82. — Ч. 13
* Вдовиченко О. Українська військова еміграції в Румунїї//Український Комбатант. — На Чужині. - — 1956. -Ч. 4. — С. 20–21.
{{Кавалери Хреста Симона Петлюри}}
|