Подолянчук Євген Петрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 43:
У [[Бій за Донецький аеропорт 26 травня 2014|першому бою за Донецький аеропорт]] 26 травня Євген працював на найвіддаленішому посту, у складі його групи були снайпери, кулеметник та розрахунок зенітки [[ЗУ-23|ЗУ-23-2]] десантників [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25-ї бригади]]. Після сповіщення в ефірі о 3:00 дня про висування бойовиків до ДАП, прийняв рішення висунутися на позиції для прикриття вогнем Нового терміналу, який на той час служба безпеки аеропорту не дозволяла займати військовикам, — Євген припускав що саме він буде головною ціллю штурму росіян. За спогадами побратима, позивний ''Ден'', Євген Подолянчук працював на найнебезпечнішій позиції, зі злітної смуги, без жодного укриття. Після початку бою їх накрили АГС-ами і стрілецькою зброєю. Сам Євген пояснив, що їх позиція була на віддалі, тому прицільно з цієї зброї бойовики по ним бити не могли. Із розвитком бою, він зі своєю групою змінював увесь час позиції та діяв за обставинами.
За спогадами побратима, позивний ''Турист'', у терміналах з бійцями не було спершу медиків, а з часом почали з'являтися поранені. ДАП тоді був у повному оточенні, проте разом з Євгеном вони облаштували зразковий медпункт, прочесавши усі термінали, та зібравши усі наявні ліки. За допомогою випадково знайденої Євгеном у розбитому кафе стрічки наклейок-цінників, він по всьому терміналу розклеїв знаки червоних хрестів і стрілочок, що позначали шляхи можливої евакуації поранених до медпункту. В майбутньому, коли підрозділи мінялися по ротації та часто не були знайомі з терміналами, ці позначки навіть у розпал бою дозволяли координувати порятунок поранених.
Загинув під час оборони аеропорту «Донецьк» [[14 вересня]] [[2014]] року: отримавши осколкове поранення в голову під час обстрілу російськими бойовиками, помер по дорозі в лікарню<ref>[http://www.veteranovd.zp.ua/2014/09/2014-4.html Літопис запорізької міліції]</ref>.
| |||