Красностав (Польща): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Пам'ятки архітектури: додано іллюстрацію |
→Історія: корекція |
||
Рядок 53:
За Казимира Ягелончика Красностав, як і Холм, разом з іншими містечками Холмщини, був місцем зимівлі війська відповідального за охорону кордону від татар. У XVI ст. тут діяли 2 православні церкви, русини-українці складали близько 1/3 мешканців (за даними деяких істориків, були навіть більшістю). Розташований на західному березі Вепря Красностав був фактично на межі зони компактного проживання русинів-українців. Додаткове значення Красноставу надавала судноплавність Вепря, який включався в т. звану руську торгівельну дорогу – Вепрем та Бугом до Вісли.
Розташований на західному березі Вепря, Красностав розташовувався фактично на межі зони компактного проживання русинів-українців. На південь від Красноставу найбільш висунутою на захід церквою був храм в Ченстоборовичах.
Церкви Красноставу мали посвяту на честь св. Параскеви та Пресвятої Трійці. Перша відома ще з ХІІІ ст. і знаходилася в межах міських мурів. В 1542 р. міщани Красноставу добилися королівської згоди Сигізмунда Августа на будівництво другої церкви св. Трійці. Споруда цієї церкви мала три зовнішніх брами, одна з яких була залізною, чотири вікна, баню вкриту міддю та позолотою та великий золочений хрест. Як на ті часи церква мала багате оздоблення та образ Богородиці. Інтер`єр був пофарбований в зелений колір, а гзімзи були позолочені, на внутрішній поверхні бані було зображено зірки на лазурному тлі. При церкві було побудовано шпиталь для бідних та школу для молоді. В 1550 р. будівлю успішно закінчено. В 1638 р. М. Терлецький змінив православні церкви Красноставу на уніатські. На виконання наказу короля Володислава IV про можливість існування в містечках однієї православної церкви, Троїцька церква знову перейшла до православних. Однак конфлікт тривав. В 1633 р. цю церкву знову захопили уніати. Після того війська Хмельницького два рази захоплювали Красностав, повертаючи церкву православним. ▼
Церкви Красноставу мали посвяту на честь св. Параскеви та Пресвятої Трійці. Вважається що перша дерев’яна церква могла існувати в Красноставі ще у ХІІІ ст. Церква св. Параскеви знаходилася в межах міських мурів біля Люблінської брами і існувала вже в XVI ст.
▲
Згідно до Зборовської угоди, церкви Красноставу мали стати православними. Після битви під Берестечком обидві церкви Красноставу знову стали уніатськими. В 1793 р. дві церкви нараховували лише 67 парафіян. В 1800 році, коли в Красноставі стояли австрійські війська, військовий комендант наказав зірвати мідну бляху з бані церкви, а дерев’яні частини церкви були вжиті на опалення. Мури церкви стали без опіки і в кінці кінців продано їх в 1819 р. на аукціоні повітовому лікарю.▼
В 1638 р. М. Терлецький змінив православні церкви Красноставу на уніатські. На виконання наказу короля Володислава IV про можливість існування в містечках однієї православної церкви, Троїцька церква мала перейти до православних. Однак конфлікт тривав. В 1633 р. церкву Трійці знову захопили уніати. Після того війська Хмельницького два рази захоплювали Красностав, повертаючи церкви православним. Згідно до Зборовської угоди, церкви Красноставу мали стати православними. Після битви під Берестечком обидві церкви Красноставу знову стали уніатськими. В 1793 р. дві церкви нараховували лише 67 парафіян.
Церква св. Параскеви також мала важку долю: -в 1811 р. вона згоріла. Це стало дуже важкою подією, адже в цьому районі українські церкви майже не переходили за Буг. Поза цією церквою в Красноставі на західному березі Бугу існувала ще церква в Стужиці (польська назва Stezyca Nadwieprzanska), яка церква прийняла на себе обслугу вірних з містечка.▼
▲
Поряд з цим врятований образ святої Параскеви та вистрій передано до костелу августіанів. Тут же після переведення уніатів під юрисдикцію церкви в Стенжиці щонеділі відбувлася служба. Так продовжувалося поки росіяни в 1823 р. не зайняли будівлі кляштору під кошари (наразі будівлі збереглися над р. Вепрем). На південь від Красноставу найбільш висунутою на захід церквою була церква в Ченстоборовичах<ref name=":1">{{Cite web|url=http://h.ua/story/439725/|title=Холм та Холмщина - подорож для українця. Частина 3: Місто уніатів XIV ст. – 1795 р.|last=Парнікоза|first=Іван|date=17.09.17|website=http://h.ua/|publisher=h.ua|language=українська|accessdate=17.09.17}}</ref>. ▼
▲
▲
== Пам'ятки історії та архітектури ==
|