Відмінності між версіями «Антиризис»

стиль, вікіфікація, оформлення
(стиль, вікіфікація, оформлення)
| назва_оригіналу = ANTIPPHΕIΕ. Abo Apologia Przeciwko Krzysztofowi Philaletowi, Ktory Niedawno Wydal Ksiąszki Imieniem Starozytnej Rvsi Religij Greckiey / przeciw Ksiąszkom o Synodzie Brzeskim / napisanym w Roku Panskim 1597.
| переклад = <!-- перекладачі -->
| фото = Antyryzys.jpg|thumb|200px|right|Титульна сторінка «Антиризиса»
| ширина = 250px
| підпис = Титульна сторінка «Антиризиса»
| автор = [[Іпатій (Потій)]]
| присвячено = [[Лев Іванович Сапега|Льву Сапезі]]
'''Антиризис'''&nbsp;— твір [[Полемічна література|полемічної літератури]] кінця [[XVI століття]]. Повна назва&nbsp;— ′ΑΝΤΙ’Ρ′Ρ‘ΗΣΙΣ abo apologia przeciwko Krysztofowi Philaletowi, ktory niedawno wydaw ksiazki imienem starozytney Rusi religii greckiey przeciw ksiazkom o Synodzie Rrzeskim napisanym w R. P. 1597. W Wilnie. Przez Daniela Lanczyckiego R. P. 1600.
 
Твір було надруковано як відповідь уніатсько[[Греко-католицизм|греко-католицької]] сторони на «[[Апокрисис]]» [[Христофор Філалет|Христофора Філалета]] (Мартина Броневського).
 
== Авторство ==
Твір було видано [[Анонім|анонімно]]. Автором вважають [[Іпатій Потій|Іпатія (Адама) Потія]] ([[1541]]–[[1613]]), релігійно-політичного діяча, [[Єпископ|єпископа]] [[Володимирське єпископство|Володимирського]] та [[Берестейське єпископство|Берестейського]]. Професор [[Кирило Студинський]] доводячи, що автором «Антиризису» був саме Іпатій Потій, вказує, що в «Антиризисі» є інформація, яку міг знати лише Потій&nbsp;— перепискалистування єпископа з князем [[Острозький Василь Костянтин|Острозьким]], пояснення до актів історичного змісту&nbsp;— такі теж міг дати лише Іпатій Потій&nbsp;— як чи не єдиний учасник цих же подій. Якщо і Потій не був автором, то співавтором чи укладачем певних матеріалів він був точно. Студинський як власні докази проводить розбір латиномовної передмови «Антиризиса» до [[Лев Сапіга|Льва Сапіги]] та особистої переписки Іпатія Потія з ним взятою з першого тому Archwum Domu Sapiechow. На основі їх аналізу він робить висновок про близькі стосунки Потія і Сапіги, їхню міцну дружбу. Адресація передмови саме Сапізі з яким Іпатій постійно радився і щодо своїх церковних справ дає підставу надати авторство над «Антиризисом» саме Іпатію Потію.<ref name="Студинський">''Студинський К.'' Хто був автором «Антиррезіса» з року 1599 // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.&nbsp;— Львів, 1900.&nbsp;— Вип. 35.&nbsp;— С.&nbsp;— 1-20.</ref>
 
Як доказ авторства Потія над «Антиризисом» Студинський наводить фрагменти тексту з «Унії» Потія 1595&nbsp;року та знайдені ним ідентичні уривки в «Антиризисі». Фрази сказані Потієм в «Унії», потім в «Антиризисі», врешті повторюються в «Гармонії» Потія 1608&nbsp;року, що є ще одним доказом, що він автор «Антиризиса». Спільні моменти одночасно можна прослідкувати і в «Антиризисі», «Гармонії» та листах Потія до Сапіги.<ref name="Студинський"></ref>
 
=== Альтернативна версія авторства ===
Перший хто порушив тему авторства «Антиризиса» був [[Ігнатій Стебельський]]. Він вважав, що автором був «''корцирський грек Петро Аркудій''», який приїхав з [[Рим]]у в [[Руська земля|Русь]] з Іпатієм Потієм і працював там учителем.<ref name="Студинський"></ref> Його підтримував професор [[Голубєв]]. Він вказує, що Стебельський на якого посилається Скабаланович не знайомився з «Антиризисом» безпосередньо, тому невірно зазначив рік і мову видання та рік перекладу; автор «[[Пересторога (твір)|Перестороги]]», як і інші письменники вважає автором «Антиризиса» Потія лише тому, що анонімний «Антиризис» був виданий одночасно разом з (збірне видання) листом до князя Острозького та «Отписью» Іпатія Потія. Студинський підтверджує це історією з «Історією о флорентійскомъ соборъ»&nbsp;— хоч і [[Клірик Острозький]] зазначив, що він лише вмістив твір в «Одпис…», а не є його автором. Більшість вчених зважаючи на одночасне видання обох творів автором вважали саме Клірика. Третій аргумент: схожість окремих текстових фрагментів «Антиризиса» до творів Потія. Голубєв вважає, що спільності ву творах&nbsp;— щодо близької обрядовості в церквах, щодо позиції поз питаннюпитання захоплення церкви пані Браславської висловлювалися тоді всіма уніатами[[Греко-католицизм|греко-католиками]], а не лише одним Потієм, тому його належність до авторства є недоведеною.<ref name="Студинський"></ref>
 
Студинський погоджується з Голубєвим вказуючи, що єдність релігійних поглядів не є вагомим аргументом, потрібно навести більш індивідуальні спільності авторів&nbsp;— таких Голубєв не наводить.<ref name="Студинський"></ref> На авторство Потія, а не Аркудія вказує і загальний характер їх творів. Всі без винятку твори Потія носять полемічний характер&nbsp;— це видно в їх ідентичності, формі, мові, способі ведення полеміки, описові подій та відносин. «Антиризис» з поміж цих творів не становить виняток. Твори Аркудія носили ж дещо інший характер&nbsp;— вони спокійні по тональності, мало оригінальні, мають багато перекладів та компіляцій. Тому Аркудій навряд чи зміг би написати «Антиризис».<ref name="Студинський"></ref>
# можливість участі світських осіб у церковних справах&nbsp;— можлива чи неможлива;
# правомірність проведення [[Берестейська унія|соборів в Бересті]];
# права православних [[Церковні братства|церковних братств]].<ref name="Яременко">''Яременко П.&nbsp;К.''&nbsp;Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його «Апокрисис».&nbsp;— Львів: Видавництво Львівського уіверситетууніверситету, 1964.&nbsp;— 109 с.&nbsp;— С.&nbsp;— 104–105104—105.</ref>
 
== Вплив твору на подальшу полеміку ==
== Публікації ==
[[Файл:Antyr publikacia.jpg|thumb|right|200px|Сучасна публікація «Антиризиса»]]
# «Антиризис» или апологія противъ Христофора Филалета въ двухъ текстахъ: западно-русскомъ (1599 г.) и польскомъ (1600 г.) // Русская историческая библиотека / Изд. Археографической комиссией.&nbsp;— С.-Петербург, 1903.&nbsp;— Т. 19.&nbsp;— Памятники полемической литературы в Западной Руси.&nbsp;— Кн. 3.&nbsp;— Ст. 477–982477—982.
# Hipacy Pociej Antirresis abo apologija przeciwko Krzysztofowi Philaletowi, który niedawno wydał książki imieniem starożytnej Rusi religiej greckiej przeciw książkom o synodzie brzeskim, napisanym w Roku Pańskim 1597 / Opracowali Janusz Byliński i Józef Długosz.&nbsp;— Wrocław: Wydawnictwo uniwersytetu wrocławskiego, 1997.&nbsp;— 285 s.
# Гусева А.&nbsp;А.&nbsp;Издания кирилловского шрифта второй половины XVI века. Сводный каталог: в 2 кн.: кн. 2.&nbsp;— М., 2003.&nbsp;— Рис. 166.1-166.8 (факсиміле 16 арк. тексту).
== Місця зберігання ==
* Повний примірник польською мовою: Краків, бібліотека Чарторийських (Sygn. Cim.2492/I)
* Неповний україномовний примірник: Росія, Москва, РГАДА (БМСТ / СПК. №&nbsp;16), зі збірки М.&nbsp;А.&nbsp;Оболенського (у 2004–20052004—2005&nbsp;рр. примірник було відреставровано спеціалістами Державного-науково-дослідницького інституту реставрації РФ Е.&nbsp;Г.&nbsp;Соловйовою та Е.&nbsp;Е.&nbsp;Фроловою).
 
== Література ==
Анонімний користувач