Відмінності між версіями «Склименці»

3 байти вилучено ,  2 роки тому
м
нема опису редагування
м
м
== Історія села ==
 
Село створене у [[1647]]-[[1650]] роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося '''Клепане''' (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — '''Клименці'''. Пізніше до назви додалась літера «'''С'''» на початку.
 
За архівними даними, у 1795 р. маєток у Склименцях належав поміщику Воронецькому і входив до Стеблівського ключа, а потім належало поміщиці княгині Яблоновській. У селі проживало 70 чоловіків і 61 жінка. У 1804 р маєток у княгині викупив поміщик Рогузький. На 1810 р. село належало поміщику Маєвському, у 1824 р. – знову поміщику Рогузькому. У 1844 - 1850 рр. власником села був Густав Невлінський. На 1864 р. у селі було 336 мешканців, 859 десятин землі, із них 237 – у користуванні селян. Село належало Сигізмунду Логвиновичу Невлінському. За купчою кріпостю С.Л. Невлінський маєток у Склименцях продав своїй дружині і за даними на 1872 р. вона залишалась власницею маєтку. На 1916 р. у селі працювала школа грамоти. Власником маєтку був поміщик Фліге. У селі проживало селян 385 чоловіків і 354 жінки, які залишались парафіянами Різдво-Богородичної церкви с. Хирівки.
 
== Школа ==
 
== Місцевість ==
Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межуємежують територіально із селами [[Шендерівка (Корсунь-Шевченківський район)|Шендерівка]], [[Скрипчинці (Корсунь-Шевченківський район)|Скрипченці]], [[Сидорівка (Корсунь-Шевченківський район)|Сидорівка]] та [[Заріччя (Корсунь-Шевченківський район)|Заріччя]].
 
В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 ставкиз них. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).
 
== Вулиці ==
102

редагування