Лютеранство: відмінності між версіями

Значну увагу у своїх творах Лютер відводив концепції «свободи християнина». Божественна справедливість була не як властивість покарання і подяки, а як божественна активність, яка виправдовує людину. Справедливість, як і милість Божа, не залежить від особистих гідностей людини, але дається по особистій волі Творця і сповіщається Святим Духом. [[Бог]] не впливає насильницьки на волю людини, але, як абсолютний пан, направляє волю до своєї мети. В результаті людина діє вільно навіть в питанні власного порятунку, оскільки істинно вільна лише людина «виправдана» — її доля вже визначена Богом, який вирвав її із земних умовностей. Але людина повинна підкорятися законам долі.

 

 

У лютеранській церкві зберігся [[єпископат]], признається 2 таїнства: [[хрещення]] та [[причастя]], в храмах дозволяються [[ікона|ікони]] та [[розп'яття]], але їм приділяється небагато уваги. Центральне місце в богослужінні займає проповідь.