Юрій Клен: відмінності між версіями

Народився в родині німецького купця-колоніста Фрідріха Бурґгардта та Каттіни Сідонії Тіль. Дід поета, Aвґуст Бурґгардт походив з пруськоrо міста [[Зельден (Німеччина)|Зольдіну]], оселився в [[XIX століття|ХІХ сторіччі]] на [[Волинь|Волині]] і заклав там фабрику [[Сукно|сукна]]. Мав п'ятьох синів, з яких найстарший Фрідріх Адам, [[Купецтво|купець]] за фахом (один час він займався продажем сільськогосподарських машин), одружений з Сідонією Амалією з дому Тіль (Thiel) був батьком Юрія Клена, що народився в сім'ї як третя і остання дитина. Поет мав двоє хресних імен: Освальд і Екарт.<ref>Відомості, що їх одержав [[Орест Михайло|М. Орест]] від Жозефіни Бурґгардт, за виданням: Безсмертні. Збірка спогадів про М.Зерова, П.Филиповича і М.Драй-Хмару. / Ред. текстів та прим. [[Орест Михайло|М.Ореста]].&nbsp;— Мюнхен: Ін-т літ. ім. Михайла Ореста, 1963&nbsp;— с. 44.</ref>

 

 

 

3 початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Освальда Бургардта депортовано до Архангельської губернії (с. Мар'їна гора). Повернувшись до Києва у [[1918]], закінчив у [[1920]] університет&nbsp;&nbsp;— і його прийнято до аспірантури при дослідному інституті [[ВУАН|УАН]]. Викладав разом із [[Зеров|М.&nbsp;Зеровим]] у соціально-економічному технікумі с.&nbsp;[[Баришівка|Баришівки]].

 

{{Цитата|''Гарної передосінньої днини 1947 року ми з [[Олександрів Борис|Борисом Олександровим]] проводили Юрія Клена із [[Зальцбурґ]]а в напрямку [[Австрія|австро]]-[[Німеччина|німецького]] кордону. Наші знайомі хлопці мали перепровадити його через той кордон, коли стемніє. Клен був (чи здавався) повний енерґії, творчих сил, сподівань і задумів. У його наплечнику лежали і журнал «Літаври», і щойно видана збірка [[Порфирій Горотак|Порфирія Горотака]] «Дияболічні параболи». З цієї подорожі Клен уже не повернувся. Десь у перших числах листопада надійшла вістка, що він помер 30 жовтня в одній із [[Авґсбурґ|авґсбурзьких]] лікарень від [[Запалення легенів|запалення легень]]''<ref name="source2">[[Качуровський Ігор Васильович|Качуровський І.]] Творчість Юрія Клена на тлі українського парнасизму// Юрій Клен. Твори. Том 1. — Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Шевченка, 1992. — С.5-22.</ref>}}

== Творчість ==

1943 року з'являється в світ збірка поезій Юрія Клена «Каравели», в якій автор спробував синтезувати творчі принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів «празької школи». Автор поєднує в єдиному естетичному вимірі трагічну античність («Антоній і [[Клеопатра]]», «[[Цезар Гай Юлій|Цезар]] і [[Клеопатра]]», «Шляхами Одіссея»), героїзм середньовічної лицарської доби («[[Жанна д'Арк]]», «Вікінги») та князівсько-гетьманську українську традицію («[[Володимир Великий|Володимир]]», «Символ», «[[Україна]]»).