Альфонсо II (король Арагону): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Державний діяч
{{Картка:Особа
| ім'я = Альфонсо ІІ
| місце_проживання =
| зображення = Alfons2 liber.jpg
| дата_народження = {{ДН|25|.03|.1157}}
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = {{ДН|25|03|1157}}
| місце_народження = м. Уеска
| дата_смерті = {{ДС|25|.04|.1196}}
| місце_смерті = м. Перпіньян
| причина_смерті =
| громадянство =
| національність =
| конфесія = католицтво
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності =
| титул = король
| посадатермін = 1164—1196
| термін = 1164—1196 роки
| попередник = [[Петроніла (королева Арагону)|Петроніла I]]
| наступник = [[Педро II (король Арагону)|Педро II]]
Рядок 23 ⟶ 14:
| діти = 5 синів і 4 доньки
| рід = Барселонська династія
| родичі =
| батько = [[Рамон Баранґе IV]]
| матір = [[Петроніла (королева Арагону)|Петроніла I]]
| нагороди =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
'''Альфонс ІІ Цнотливий''' (*''Alifonso II o Casto'', [[25 березня]] [[1157]] —[[25 квітня]] [[1196]]) — [[король]] [[Арагонське королівство|Арагону]] і [[Барселонське графство|граф Барселони]] у [[1164]]-[[1196]] роках. Відомий також за прізвиськом «Трубадур».
 
'''АльфонсАльфо́нс ІІ Цнотливий''' (*''{{lang-es|Alifonso II}}; o Casto'', [[{{ДН|25|3|1157}} березня]] [[1157]] —[[{{ДС|25 квітня]] [[|4|1196]]}})  — [[король]] [[Арагонське королівство|Арагону]] і [[Барселонське графство|граф Барселони]] у [[1164]]-[[1196]] роках. ВідомийПрізвиська також заЦнотливий прізвиськом({{lang-es|o Casto}}), «Трубадур».
== Життєпис ==
 
== Біографія==
=== Молоді роки ===
Походив з Барселонської династії. Син [[Рамон Баранґе IV]], графа Барселони, і [[Петроніла (королева Арагону)|Петроніли I]], королеви Арагону. При народженні отримав ім'я Рамон Баранґе. Після смерті батька у 1162 році фактично перейняв владу у державі. Він підтвердив усі права знаті, церкви та міст. Того ж року його було визнано королем Арагону і графом Барселони. Він уклав договір з Фердинандом II, королем Леону, щодо розділу Наварри. Але незабаром, відповідно до заповіту Рамона Баранґе IV, владу зберегла Петроніла. Тому усі плани були відкладені.