Тканина (біологія): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
лол |
Yukh68 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 93.77.29.68 (обговорення) до зробленого Brunei |
||
Рядок 1:
{{Refimprove}}
[[Файл:Peripheral nerve, cross section.jpg|thumbnail|Приклад тваринної тканини: [[нервова тканина]].]]
{{Otheruses|Тканина (значення)}}
'''Ткани́на'''— сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень [[клітина|клітинної]] організації, проміжний відносно клітин та усього організму. [[Орган (анатомія)|Органи]] утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.
Вивченням тканин займається наука [[гістологія]], або ж, у зв'язку із захворюваннями, [[гістопатологія]]. До набору класичних матеріалів та інструментів для дослідження тканин входять парафіновий блок, у який вводиться тканина для фіксації і зручності одержання зрізу, [[гістологічний барвник]] та [[оптичний мікроскоп]]. За останні десятиліття розвиток [[електронний мікроскоп|електронної мікроскопії]], [[імунофлюоресценція|імунофлюоресценції]] та використання [[мікротом|заморожених зрізів тканин]] уможливив детальніше візуальне дослідження тканин. Ці інструменти дозволяють спостерігати звичайний вигляд здорових і уражених тканин, цим самим суттєво покращуючи клінічне діагностування та прогнозування.
Ці досягнення використовує сучасна [[медицина]], зокрема у [[хірургія|хірургії]] — гістологічне дослідження є базовим для тканинної діагностики [[пухлина|пухлин]], інших паталогічних станів.
== Тваринні тканини ==
В організмі [[тварини|тварин]] та [[людина|людини]] розрізняють 4 типи тканин:
* [[сполучна тканина]]
* [[м'язова тканина]]
* [[нервова тканина]]
* [[епітелій|епітеліальна тканина]].
=== Сполучна тканина ===
Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної [[Позаклітинна матриця|позаклітинною матрицею]]. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.
Сполучна́ ткани́на — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.
Функції:
Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.
Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини.
Захисна — клітини здатні до фагоцитозу і беруть участь в процесах імунітету та зсідання крові.
Опорна — утворює зв'язки, сухожилля, хрящі, [кістки] (в таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також в ній є волокна).
Бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.
Види:
Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функцій. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.
Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.
Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.
Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка — кров'ю та лімфою
=== Нервова тканина ===
Клітини, що утворюють [[центральна нервова система|центральну]] та [[периферична нервова система|периферичну нервову систему]], класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається [[головний мозок|головний]] і [[спинний мозок]], що утворюють центральну нервову систему, й [[черепно-мозкові нерви|черепно-мозкові]] та [[спинномозкові нерви]], що утворюють периферичну нервову систему, а також [[мотонейрони]]. Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем.
=== Епітеліальна тканина ===
Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню [[шкіра|шкіри]], дихальних шляхів, [[репродуктивна система|репродуктивної системи]], внутрішню поверхню [[травна система|травної системи]]). Клітини епітелію [[Щільні контакти|щільно прилягають]] одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та поглинаючу . Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо.Види епітелію: плоский, кубічний, війчастий, залозистий.
== Рослинні тканини ==
Тканини рослин є об'єктом вивчення гістології рослин. Перша класифікація тканин була розроблена Н.Грю ще у XVIII столітті.
Здебільшого рослинні тканини поділяють на шість груп.
# [[Меристема]]тичні (твірні).
# [[Епідерміс (ботаніка)|Покривні]].
# [[Основна тканина|Основні]] ([[Паренхіма|паренхіматичні]]).
# [[Механічна тканина|Механічні]].
# [[Провідні тканини рослин|Провідні]].
# [[Видільна тканина|Видільні]].
Серед тканин рослин виділяють малодиференційовані — твірні та високодиференційовані — постійні. Твірні тканини ([[Меристема]]) забезпечують ріст, розвиток внутрішньої структури, формують постійні тканини, що становлять у рослинах системи: [[покривні тканини рослин|покривних тканин рослин]], [[провідні тканини рослин|провідних тканин]] рослин, [[провітрювальні тканини рослин|провітрювальних тканин]] і [[основні тканини рослин|основних тканин]]. До системи основних тканин відносять [[механічні тканини рослин]], асиміляційні ([[Хлоренхіма]]), [[запасаючі тканини]], [[секреторні тканини|секреторні]], або видільні ([[Залозисті тканини рослин]]), та [[всисні тканини рослин|всисні тканини]]. Тканини рослин вивчає [[анатомія рослин]], гістологія рослин.
=== Меристематична тканина ===
[[Меристема]] — твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.
Клітини меристеми сплющені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без міжклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.
Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:
* Верхівкові ([[Апікальна меристема|апікальні]]).
* Бічні (латеральні).
* Вставні ([[Інтеркалярна меристема|інтеркалярні]]).
Та за походженням:
* первинні
* вторинні.
=== Основна тканина ===
Основні тканини (паренхіми) — тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: виповняючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші. Характеризується великими міжклітинниками (особливо в аеренхімі), тонкими целюлозними оболонками. Паренхіма, по суті є недифернційованою тканиною, але існують певні модифікації, а саме: епідерміс, аеренхіма, хлоренхіма (фотосинтезуюча стовпчаста або губчаста) запасаюча.
=== Механічна тканина ===
Механічні тканини виконують опорні функції: надають рослині пружності та міцності, підтримують її частини в певному положенні. Складаються з живих або відмерлих клітин.
Живі клітини механічної тканини мають нерівномірно потовщені стінки і розташовані під покривною тканиною і входять здебільшого до складу кори молодих пагонів( переважно дводольних рослин).
'''Епідерміс''' одношарова, безбарвна паренхіма, що покриває органи рослини і перешкоджає випаровуванню води та проникненню патогенних організмів.
Особливості:
* у дводольних клітини неправильної форми, з вигинами.
* у однодольних правильної форми.
* не містить [[хлорофіл]]у
* має [[продих]]и, що мають хлоропласти(функція транспірації та газообоміну), на нижній поверхні листка продихів більше (крім півників, у яких продихи з обох боків і елодеї, у якої продихів немає)
* може мати залозисті волоски на своїй поверхні або трихоми для захисту та додаткового зменшення випаровування води особливо у ксерофітів.
на поверхню епідермісу може виділятись кутин або кутикула (другими словами восковий шар)
'''Стовпчаста фотосинтезуюча паренхіма''' розташована під верхнім епідермісом листка, має багато хлоропластів.
'''Губчаста фотосинтезуюча паренхіма''' виконує в основному функцію газообміну та аерації.
'''Запасаюча''' містить [[лейкопласт]]и (тип [[Пластида|пластид]]), де може запасатись крохмаль
== Джерела ==
*{{БС}}
* {{cite book|last=Тейлор Д., Грин Н., Стаут У.|title=Биология. В 3 т.}}
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2221/tkanini ТКАНИНИ]
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2222/tkanini-roslinni ТКАНИНИ РОСЛИННІ]
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2223/tkanini-tvarinni ТКАНИНИ ТВАРИННІ]
{{Гістологія-доробити}}
[[Категорія:Гістологія]]
| |||