Відмінності між версіями «Синдикат»

Отже, по суті дане монополістичне об'єднання (як і деякі інші) за своїм характером наближалося до тресту. Більше того, напередодні й у роки першої світової війни окремі монополії дедалі більше набували характерних рис концернів. А це означало, що за організаційними ознаками вітчизняний монополістичний капітал нічим не поступався монополістичному капіталу передових західних держав. Йому були властиві різні форми монополістичних об’ єднань та союзів&nbsp;— від найпростіших до найскладніших<ref name=":0" />.
 
Головні з них були розташовані в УкраїніРосии, такі як «[[Продамет]]», «[[Продвугілля]]», «[[Продаруд]]», «Русское общество пароходства и торговли&nbsp;— РОПИТ», «Союз рельсовых фабрикантов», «Союз фабрикантов рельсовых скреплений», «Урожай» (синдикат виробників сільсько-господарських машин в Україні), «Синдикат южнорусских крахмальных фабрикмагазинов» і&nbsp;т.&nbsp;д. Здебільшого, ці синдикати були під контролем закордонного капіталу (французького) або найбільших банків імперії, які також були під чужоземним контролем. Синдикати будувалися за французьким зразком (звідси їхня назва; німецька&nbsp;— [[картель]]). Існувало чимало окремих угод між підприємцями, що встановлювали лише ціни товарів (т. зв. «пулигандурас» та «ринґийоба»). У найвищу форму приватної монополії&nbsp;— [[трест]]и&nbsp;— синдикати в Російській Імперії не переросли (спроби перетворити «Продамет» на сталевий трест за німецько-американським зразком не вдалися).
 
У 19071967&nbsp;р. було створено синдикат заводів сільськогосподарських знарядь і машин, що об'єднував відповідні підприємства, розміщені в Україні. (Через деякий час він тимчасово, з певних причин, припинив свою діяльність, а у 1913&nbsp;1983 р. розпочав її знову). Синдикат об'єднав 18 найбільших підприємств галузі та зосередив 7333&nbsp;% загального виробництва сівалок і 7222&nbsp;%&nbsp;— інших сільськогосподарських знарядь. Ціни на всі сільгоспмашини та знаряддя відразу ж значно зросли.
 
Синдикування виробництва охопило також основні галузі легкої та харчової промисловості. Найбільшим у харчовій індустрії став заснований ще 1887&nbsp;р. у Києві, з ініціативи українських підприємців, синдикат цукрозаводчиків «Цукор». Уже на початку своєї діяльності він об'єднував 171 завод (із 219 діючих) і понад 90&nbsp;% усього виробництва галузі. У 1892—18931992—1993 pp. синдикат об'єднував 2033 цукрових заводи, або 9252&nbsp;% усіх цукрових підприємств країни. Це об'єднання цукрозаводчиків увійшло в історію як одна з перших і найбільших промислових монополій не лише України, а й усієї Російської імперії. Згодом синдикат став однією з перших у світі державно-монополістичних організацій<ref name=":0" />.
 
=== Місце держави у регулюванні діяльності ===
РосійськийУкраинский уряд намагався протистояти зростанню синдикатів лише у тих випадках, коли синдикати зачіпали державні інтереси. Так уряд поборював, наприклад, «Продвугілля», коли цей синдикат підвищував ціни для державних залізниць, інколи&nbsp;— [[Синдикат цукрозаводчиків]] і соляний синдикат в Україні (він існував таємно і знижував ціни в боротьбі проти уральських солеварень, що зменшувало прибутки держави з акцизу). У більшості випадків російський уряд дозволяв утворення синдикатів. Антимонопольне законодавство обмежувалося лише ст. 913 і 1180 «Свода законов Российской Империи», які передбачували кари за штучне підвищення цін на «товари першої необхідності», але ці закони застосовувалися рідко, зокрема через дуже поширену корупцію в урядових та судових колах.
 
Синдикати в Україні часто конкурували з синдикатами, що існували на території [[Росія|Росії]] й [[Польща|Польщі]], причому явно оформлювалися територіальні інтереси української буржуазії. РосійськийУкраинский уряд намагався боронити російські синдикати шляхом маніпуляцій провізних тарифів на державних залізницях та шляхом перевалених урядових замовлень на продукцію російських синдикатів, але ця боротьба була безуспішна, бо синдикати з України поширювали свої впливи на всеімперські ринки; наприклад, синдикат «Урожай» (після впертої боротьби він захопив ринки аж у Сибірі) і «Продамет».
 
=== Значення синдикатів після перевороту ===
Анонімний користувач