Плачинда Сергій Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 1:
'''Сергі́й Петро́вич Плачи́нда''' (*[[18 червня]] [[1928]]) — український [[письменник]]. Прозаїк, [[публіцист]], критик , член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] ([[1960]]).
 
Народився [[18 червня]] [[1928]] р. на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]] (хутір Шевченко) в родині селянина.
Рядок 5:
Працював [[токар]]ем у механічних майстернях [[радгосп]]у, пізніше — співробітником [[Кіровоград|Кіровоградської]] районної газети, водночас учився в середній школі.
 
В 1953 р. закінчив філологічний факультет [[Київський університет|Київського державного університету]], а потім аспірантуру при [[Інститут літератури|Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]], де й надалі працював науковим співробітником.
 
З 1947 р. співробітничав в республіканських газетах та журналах, друкуючи нариси й оповідання. В 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Плачинді також належать літературно-критична праця «Композиція і характери в новелах Яновського» та книжка-нарис «Брати Місяця».
 
Брав активну участь у діяльності [[Народний Рух України|Народного Руху України]].
 
Працював у редакції «Літературної України», у видавництві «Молодь».
 
Автор повістей «Таня Соломаха» (1959), «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широко¬полі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка», «Брати місяця» (1959), «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); літературно-критичних праць «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського (1957), «Олександр Довженко» (1964), «Майстерність Юрія Яновського» (1969); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967); книжок історичних повістей «Неопалима купина» (у співавторстві, 1968), «Київські фрески» (1982); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних ромів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Реву¬чий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).
 
Автор псевдонаукових публікацій («Словник давньоукраїнської міфології», 1993 ([http://ukrlife.org/main/minerva/plachinda.htm]), та ін.), згідно з якими, наприклад, історія українського народу починалася за кілька тисячоліть до Р. Х.