Вікіпедія

Актор: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{приєднати з|Робота над роллю|дата=квітень 2014}}
{{Otheruses}}
{{Об'єднати|Кіноактор|дата=листопад 2012}}
 
[[Файл:Antoine_Watteau_-_Actors_from_the_Com%C3%A9die_Fran%C3%A7aise_-_WGA25475.jpg|thumb|Актори «[[Комеді Франсез]]»]]
[[Файл:Богдан Ступка.jpg|thumb|[[Богдан Ступка]] на зйомках фільму [[Бортко Володимир Володимирович (молодший)|В. Бортка]] ''«Тарас Бульба»'']]
'''Акто́р''' (actor — той, хто діє) — виконавець [[Роль|ролей]] в драматичних, оперних, балетних, естрадних, [[цирк]]ових виставах та [[кінофільм]]ах, творець сценічних образів.
 
Рядок 20 ⟶ 19:
 
[[Файл:Театр Корифеїв.gif‎|thumb|Трупа першого Постійного українського театру — [[Театр корифеїв|Театру корифеїв]]]]
Драматургія [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]], Квітки-Основ'яненка, Шевченка і сценічне мистецтво Щепкіна, пройняте «надзвичайною правдоподібністю» (Шевченко), сприяли розвиткові українського акторського мистецтва, яке збагачувалося завдяки близьким і постійним творчим взаємозв'язкам з передовими діячами рос. театр. культури. В 1-й пол. 19  ст. в кріпацьких, а потім у приватних театрах формувалася сценічна майстерність перших укр. профес. акторів, таких, як К. Соленик, Л. Млотковська та ін. Корифеї укр. сцени [[Кропивницький Марко Лукич|Кропивницький]], [[Карпенко-Карий Іван|Карпенко-Карий]], [[Саксаганський Панас Карпович|Саксаганський]], [[Садовський Микола Карпович|Садовський]] і [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Заньковецька]], основуючись на принципах реалістичної естетики Шевченка, Франка, Пушкіна, Гоголя, Чернишевського, розуміли театр як школу високих громадських ідеалів.
 
Визначним теоретиком реалістич. мистецтва А. був рос. режисер [[Станіславський Костянтин|К. С. Станіславський]], який узагальнив досвід творчості А. багатьох віків і народів. За вченням Станіславського, перевтілення є вершиною акторського мистецтва; воно принципово відрізняє А. школи переживання від А. школи удавання (зображення). Перевтілення передбачає здатність А. жити справжніми почуттями героя, коли А. органічно оволодіває думками, діями і вчинками втілюваного образу.
Рядок 59 ⟶ 58:
* Білецький О., Мамонтов Я. Український театр, ч. 2. К., 1941;
* Про мистецтво театру. К., 1954;
* Робота актора над собою. Ч. І та ІІ. Щоденник учня / К. Станіславський ; пер. Т. Ольховського ; за ред. Ф. Гаєвського. – — Факсимільне вид. 1953  р. – — Львів : КТАМ, 2011. – — 672 с.
* Саксаганський П. К. Думки про театр. К., 1955;
* Мар'яненко І. О. Минуле українського театру. К., 1953.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Актор