Національна спілка краєзнавців України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Рядок 29:
У роки національно-визвольних змагань українського народу, в умовах [[Перша світова війна|Першої світової]] та [[Громадянська війна|громадянської воєн]] виникали і активно функціонували численні краєзнавчі організації, спираючись на підтримку [[Центральна рада|Центральної Ради]], гетьманського уряду, [[Директорія|Директорії]].
 
[[1917]] року в [[КиєвКиїв|Києві]] розпочав діяльність [[Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні|Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва]] під головуванням [[Михайло Грушевський|Михайла Грушевського]]. Того ж року з ініціативи художника [[Сергій Васильківський|Сергія Васильківського]] у [[Харків|Харкові]] засновано товариство «Музей Слобожанщини». За доби [[Українська революція|Української революції]] започатковано чимало важливих справ, зокрема упорядкування [[Могила Тараса Шевченка|могили Тараса Шевченка]] у [[Канів|Каневі]], створення Національної галереї, Всеукраїнського «Шевченківського» або «Пам'яткового» музею. У надзвичайно складних умовах українська інтелігенція зуміла не лише зберегти, а й реально примножити краєзнавчі традиції, зробити їх вагомим чинником утвердження [[Національна ідея|національної ідеї]].
 
Провідну роль у розвитку й організації краєзнавчої роботи взяла на себе [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнська Академія наук]]. В першому її Статуті, затвердженому гетьманом [[Павло Скоропадський|П. Скоропадським]] [[1918]] року, йшлося, що Академія у Києві «ставить собі на меті, окрім загальних наукових завдань, виучувати сучасне і минуле Вкраїни, української землі та народу».