Проєкт Xanadu: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Проект Xanadu''' був першим [[Гіпертекст|гіпертекстовим]] проектом, заснованим [[Тед Нельсон|Тедом Нельсоном]] у 1960 році. Адміністратори проекту нарекли його покращенням Всесвітнього павутиння з таким гаслом: "«Сучасне популярне програмне забезпечення симулює папір. Всесвітнє павутиння (ще одна імітація паперу) тривіалізує нашу початкову гіпертекстову модель своїми односторонніми постійно ламкими посиланнями та відсутністю управління версіями вмісту"»<ref>[http://xanadu.com/ Project homepage]</ref>.
 
Видання ''[[Wired]]'' опублікувало статтю під назвою "«Прокляття Xanadu"», де назвало проект Xanadu "«найтривалішим [[vaporware]]-проектом в історії комп'ютерної галузі"»<ref name="wiredCurse">{{cite journal|url=http://www.wired.com/wired/archive/3.06/xanadu.html|title=The Curse of Xanadu|author=Gary Wolf|work=[[WIRED]]|volume=3|issue=6|date=June 1995}}</ref>. Перша спроба втілення проекту почалась у 1960 році, проте лише у 1998 році відбулось його (неповне) видання. Робоча версія, '''OpenXanadu''', стала доступною у 2014 році.
 
== Історія ==
Бачення Нельсона полягало у "«схемі цифрового сховища для всесвітнього електронного видавництва"». Нельсон стверджує, що ідея з'явилась у 1960 році, коли він ще був студентом [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]]. Він запропонував програму, яка б зберігала та показувала документи, разом з можливістю вносити зміни. Це відрізнялось від [[Текстовий процесор|текстового процесора]] &nbsp;(ще не винайденого на той час) тим, що функціонал містив би візуальні порівняння різних версій документу, концепцію, згодом названою Нельсоном як "«міжпорівняння"»<ref name="StruppaDechow2015">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=oasYCgAAQBAJ&pg=PA128|title=Intertwingled: The Work and Influence of Ted Nelson|date=14 June 2015|publisher=Springer|pages=60–62|isbn=978-3-319-16925-5|author1=Daniele C. Struppa|author2=Douglas R. Dechow}}</ref>.
 
Крім основної ідеї, Нельсон хотів посприяти непослідовному написанню, коли читач міг би обирати свою навігацію електронним документом. Він опрацював цю ідею на папері для [[Association for Computing Machinery|Асоціації обчислювальної техніки]], назвавши її "«zippered lists"» (з англ. буквально: списки, застебнуті на блискавку). Такі списки дозволяли би компонувати документи з частин інших документів; цю концепцію називають трансклюзією<ref>{{cite journal|last1=Nelson|first1=T. H.|authorlink1=Ted Nelson|title=Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate|journal=ACM 20th National conference|date=1965|pages=84-100|url=http://dl.acm.org/citation.cfm?id=806036}}</ref>. У 1967 році, ще працюючи на видання Harcourt, він назвав свій проект Xanadu, на честь поеми [[Кубла-хан]] [[Семюел Тейлор Колрідж|Семюела Тейлора Колріджа]].
 
Промова Нельсона для Асоціації обчислювальної техніки передбачила багато рис сучасних гіпертекстових систем, проте на той час його ідеї не мали значного впливу. Хоча дослідники були заінтриговані його ідеями, Нельсону бракувало технічних знань для демонстрації можливості їх втілення. 
Рядок 15:
Першу згадану вище книгу написано у непослідовній манері: вона є збіркою думок Нельсона, з-поміж інших тем, стосовно обчислень, без певного порядку. Ця книга містить думки Нельсона щодо тем, які його обурювали, тоді як у другій книзі він обговорює свої надії на здатність комп'ютерів допомагати мистецтву.
 
У 1972 році Кел Деніелз закінчив першу демонстраційну версію програми Xanadu на виняйнятому Нельсоном комп'ютері. У 1974 році, з приходом комп'ютерних мереж, Нельсон доопрацював свої думки щодо Xanadu у централізоване джерело інформації, назвавши його "«docuverse"» (з англ. буквально: всесвіт документів).
 
Влітку 1979 року Нельсон разом зі своїми послідовниками Роджером Ґреґорі, Марком Міллером та Стюартом Ґріном зібрались для узгодження власних ідей для Xanadu, проте наприкінці літа вони розійшлись у різні боки. Міллер та Ґреґорі створили систему адресування на основі [[Трансфінітне число|трансфінітних чисел]], які вони назвали тумблерами, що дозволяла посилатись на будь-яке місце у файлі.
Рядок 26:
Під час співпраці з компанією Autodesk, команда на чолі з Ґреґорі закінчила версію програми, написаної на мові програмування C, хоча вона не працювала так, як вони цього хотіли. Проте цю версію Xanadu було успішно продемонстровано на конференції ''The Hackers Conference,'' де вона викликала значне зацікавлення. Тоді новіша команда програмістів, залучених з Xerox PARC, використали проблеми цієї програми як виправдання для переписання її на мові Smalltalk. Це призвело до розпаду команди на дві частини, а рішення переписати програму перенесло термін закінчення роботи занадто далеко. У серпні 1992 року Autodesk припинила співпрацю з командою Xanadu, які потерпали від внутрішніх конфліктів та браку інвестицій.
 
Чарльз Сміт, засновник компанії Memex, найняв багатьох програмістів проекту Xanadu та ліцензував технологію Xanadu, хоча Memex незабаром зіткнулась із фінансовими труднощами, внаслідок чого програмісти, котрим не платили заробітню плату, пішли з компанії разом із комп'ютерами (згодом їм таки заплатили). Десь у цей же час, [[Тім Бернерс-Лі]] розробляв [[Всесвітнє павутиння]]. Коли останнє показало значний ріст, на противагу проекту Xanadu, команда Нельсона стала на захист свого проекту, проте вони програли у "«поєдинку"». Стаття 1995 року "«Прокляття Xanadu"» видання ''[[Wired]]'' викликала жорстке спростування з боку Нельсона, проте чвари здебільшого стихли по мірі того, як веб все більше випереджав Xanadu<ref name="good faith collaboration">{{Cite book|title=Good Faith Collaboration: The Culture of Wikipedia|last=Reagle|first=Joseph Michael|year=2010|publisher=[[MIT Press]]|location=Cambridge, MA|isbn=978-0-262-01447-2}}</ref>.
 
=== 1990-ті ===
Рядок 35:
 
=== 2010-ті ===
Так звана "«робоча версія"» OpenXanadu стала доступною у Всесвітньому павутинні 2014 року. Її назвали відкритою тому, що "«можна побачити усі її частини"», проте станом на червень 2014 року на веб-сторінці було вказано, що проект "«ще не є відкритим програмним забезпеченням"». На сайті автори стверджують, що [[Тім Бернерс-Лі]] поцупив їхню ідею та що Всесвітнє павутиння є "«чудернацькою структурою, створеною внаслідок випадкових ініціатив різних людей та має жахливу мову програмування"» та що безпека вебу є "«складним лабіринтом"». Далі йдеться про те, що Гіпертекст спроектований бути папером, та що веб не дозволяє нічого, окрім мертвих посилань на мертві сторінки<ref>[http://xanadu.com/ Xanadu Web page] [http://xanadu.com/xanademos/MoeJusteOrigins.html Sample document: "«Origins"», by Moe Juste] "«takes a while to open because it's downloading a lot"»</ref>.
 
== Початкові 17 правил ==
Рядок 43:
# Кожен користувач може шукати, отримувати, створювати та зберігати документи.
# Кожен документ може складатись з будь-якої кількості частин, кожна з яких може бути будь-якого типу даних.
# Кожен документ може містити посилання будь-якого типу, в тому числі віртуальні копії ("«трансклюзії"») на будь-який інший документ системи, доступний його власнику.
# Посилання є видимими та по них можна переходити з усіх кінцевих точок.
# Дозвіл на посилання на документ явним чином надається шляхом публікації.
# Кожен документ може містити роялті-механізм будь-якого рівня гранулярності для забезпечення платежу за будь-який об'єм доступу, включно з віртуальними копіями ("«трансклюзіями"») цілого документу або його частин.
# Кожен документ можна унікально та безпечно ідентифікувати.
# Кожен документ може мати захищену [[Система контролю і управління доступом|систему контролю та керування доступом]].
Рядок 64:
{{Reflist}}
 
== Посилання ==
== Зовнішні посилання ==
* [http://xanadu.com/ Офіційна веб-сторінка]
[[Категорія:Системи керування вмістом]]