Бранимир: відмінності між версіями

Жодних змін в розмірі ,  4 роки тому
нема опису редагування
м (UeArtemis перейменував сторінку з Бранімир на Бранимир: Правопис § 104)
Немає опису редагування
{{Державний діяч
| українське ім'я = БранімирБранимир
| оригінальне ім'я = Branimir
| портрет = Dux Branimir of Croatia front.JPG
| Commons =
}}
[[Файл:Branimir.jpg|thumb||280px|міні|праворуч|Напис, що містить ім'я БранімираБранимира (бл. 880  р.)]]
'''Браніми́рБраними́р''' ({{lang-hr|Branimir}}, помер у [[892 рік|892 році]]) &nbsp;— князь [[Хорватія|Хорватії]] в [[879]]—[[892 рік|892 роках]]. Перший правитель незалежної [[Середньовічна Хорватська держава|Хорватської держави]], вільного від контролю [[Франкська імперія|франків]] та [[Візантія|Візантії]]. Отримав від папи [[Іван VIII (папа)|Івана VIII]] титул ''Dux Chroatorum'' (князь хорватів)<ref>John V.A. Fine, Jr., ''The Late Medieval Balkans</ref>.
 
На думку ряду істориків БранімирБранимир не належав до будинку [[Трпимировичі|Трпимировичів]]в, до якого відносилося більшість хорватська князів, а був одним з нащадків князя [[Домагой|Домагоя]]. Згідно з деякими джерелами ім'я дружини Бранімира -Бранимира&nbsp;— Маруша або Марія.
 
БранімирБранимир був приведений на трон прихильниками союзу Хорватії з [[папа римський|папою римським]] і супротивниками Візантії. У [[879 рік|879 році]] попередник БраніміраБранимира, князь [[Здеслав]], був убитий неподалік від [[Кнін]]а прихильниками БранімираБранимира. У тому ж році законність вступу БранімираБранимира на хорватський княжий трон була підтверджена [[Святий Престол|Святим Престолом]], Папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum . Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція БранімираБранимира розташовувалася в місті [[Нін (місто)|Нін]].
 
Зовнішня політика БранімираБранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ [[Спліт|Спліта]]а, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, БранімирБранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом, єпископа [[Нін (місто)|Ніна]] , який визнавав примат римського папи. Тісні відносини з Римом не заважали БранімируБранимиру періодично діяти в церковних питаннях всупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, в цей період часу в результаті діяльності [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, БранімирБранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янського у літургії, що викликало незадоволення папи [[Стефан V (VI)|Стефана V]]. У період правління БранімираБранимира [[Венеціанська республіка|венеціанські]] кораблі змушені були платити данину за прохід вздовж хорватського узбережжя.
 
БранімирБранимир помер у [[892 рік|892 році]]. Його успадковував третій син князя [[Трпимир I|Трпимира I]], [[Мунцимир]]. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я БранімираБранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує [[Орден князя БранімираБранимира]] (Red kneza Branimira) &nbsp;— одна з найвищих державних нагород.
 
== Примітки ==
== Література ==
* Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Zagreb 1982.
* Фрейдзон В. &nbsp;І. &nbsp;Історія Хорватії. Короткий нарис з найдавніших часів до освіти республіки(1991 &nbsp;р.) &nbsp;— СПб.: Алетейя, 2001.
 
{{Послідовність людей
| спадкоємець = [[Мунцимир]]
| список = [[Князь]] [[Приморська Хорватія (князівство)|Приморської Хорватії]]
| роки = [[879]]—[[892]]<br/>'''БранімирБранимир'''
}}