Томіслав II: відмінності між версіями

{{Otheruses|ТоміславТомислав}}

| посада = король [[Хорватія|Хорватії]] ТоміславТомислав II і 4-й герцог АостскійАостський.

'''Князь Аймоне Маргарита Марія Джузеппе ді Торіно''' ([[Італійська мова|італ]]. ''Aimone Roberto Margherita Maria Giuseppe di Torino'', [[9]] [[Березень|березня]] [[1900]], [[Турин]] — [[29]] [[січня]] [[1948]], [[Буенос-Айрес]]), пізніше король [[Хорватія|Хорватії]] ТоміславТомислав II і 4-й герцог Аостський — принц італійського королівського [[Савойська династія|Савойського дому]] та офіцер Королівського військово-морського флоту Італії. Другий син принца Еммануїла Філіберто, герцога Аоста. Він отримав титул герцога в Сполето 22 вересня 1904 році. Аймоне успадкував титул герцога Аоста 3 березня 1942 після смерті свого брата принца Амедео, в британському таборі для військвополонених в Найробі.

З 18 травня 1941 року по 31 липня 1943 він був призначений королем Незалежної держави Хорватії. Він офіційно керував нею та отримав ім`'я ТоміславТомислав II після першого хорватського короля. Після звільнення Муссоліні 25 липня 1943, князь зрікся престолу 31 липня 1943  р. за наказом Віктора Еммануїла III.

У 1929 році, через двадцять років після свого дядька Луїджі Амедео, герцога Абруцці, який намагався піднятися на [[Чоґорі|К2]] в Каракорумі, князь Аймон очолив нову експедицію в [[Каракорум]]. Експедиція князя Аймон була зосереджена виключно на науковій роботі. Він був згодом нагороджений золотою медаллю мецената Королівського географічного товариства за свою роботу у 1932  р.

Після романтичних зв`'язків з інфантою Беатріс, дочкою іспанського короля [[Альфонс XIII (король Іспанії)|Альфонсо XIII]],[[1]] [[Липень|липня]] [[1939]], у [[Флоренція|Флоренції]], князь Аймоне одружився на принцесі [[Ірена Грецька та Данська|Ірен]], дочці короля [[Греція|Греції]], [[Костянтин I (король Греції)|Костянтина I]] і принцеси Софії Прусської. [[27]] [[Вересень|вересня]] [[1943]] у них народився син — князь Амедео, 5-й герцог [[Аоста|Аостський]].

Після створення [[Незалежна Держава Хорватія|Незалежної держави Хорватії]] перед новим очільником держави [[Анте Павелич|Анте Павеличем]]ем постало важливе питання легітимізації влади. Так як фактично НДХ являла собою маріонеткову державу фашистської Італії та нацистської Німеччини, для підняття свого міжнародного статусу, новоутворена держава мала довести своє історичне право на існування та підкріпити це спорідненістю з якимось відомим монаршим домом. З цією метою Анте Павелич відрядив до Рима делегацію до тогочасного короля Італії [[Віктор Емануїл III|Віктора Еммануїла III]] з проханням допомогти новоствореній країні в обранні монарха.   Віктор Еммануїл запропонував на цю посаду свого двоюрідного брата Аймоне. Спершу, дізнавшись про своє призначення, Аймоне вважав, зізнаючись про це свому найближчому оточенню, що це був такий собі поганий жарт його двоюрідного брата і що насправді, він погодився на цю посаду лише через велике почуття обов’язкуобов'язку. Зять Беніто Муссоліні [[Галеаццо Чіано]] так говорив про Аймоне: «Герцогу наплювати на Хорватію та йому потрібні лише гроші, гроші і ще більше грошей».

[[Файл:Designacija Aimone Tomislava II. 18.05.1941.jpg|thumb|Коронація ТоміславаТомислава ІІ від 18.05.1941  р.]]

[[18]] [[Травень|травня]] [[1941]] князь Аймоне, під ім'ям '''ТоміславТомислав II''', був проголошений королем [[Незалежна Держава Хорватія|Хорватської Незалежної держави]], котра була створенна Італією та Німеччиною на більшій частині території сучасних [[Хорватія|Хорватії]] та [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]]..  Ім’яІм'я ТоміславТомислав було обрано в пам'ять про [[ТоміславТомислав I|ТоміславаТомислава I]], першого хорватського короля, що правив у 910-928 910—928 рр. Церемонія пройшла в [[Квіринальський палац|Квіринальському палаці]]. Повністю його титул звучав так: «король Хорватії, принц Боснії і Герцеговини, воєвода [[Далмація|Далмації]], [[Тузла (місто)|Тузли]] і [[Кніна]]». Влада ТоміславаТомислава II була символічною. Як заявляв сам Аймоне в розмові з міністром закордонних справ Італії Чіано, зятем [[Беніто Муссоліні]],: «Я горджусь тим, що обраний королем Хорватії, проте не зовсім точно розумію, що і як мені з цим робити».

Аймоне спершу мав бути коронований у місті [[ТоміславградТомиславград|Дувно]] (ТоміславградТомиславград), що сьогодні знаходиться на території Боснії та Герцеговини, однак король відмовився. Він мотивував це невирішеність так званого "«Далматинського питання"», яке виникло через оволодіння Італією прибережної території [[Далмація|Далмації]]. Аймон розумів, що ця територія ніколи не буде повністю "«італізована" » і, як наслідок, буде постійним каменем спотикання у  хорватсько-італійських відносинах. Другою причиною відмови ТоміславаТомислава стала нестабільна ситуація в середині НДХ. Він постійно боявся спалахування повстання, тому не спішив їхати до свого королівства. Через це, йому доводилося здійснювати свою невелику владу з території Італії та Угорщіни. Однак такі дії та нестача внутрішньої енергії призвели до того, що він повність втратив авторитете та підтримку серед Усташів. З цього моменту його влада в країні фактично стала номінальною. До його повноважень входило лише призначення титулів. До того ж, ТоміславомТомиславом II у Римі була створена спеціально хорватська канцелярія, в яку йому приходили конфіденціальні звіти, офіційні документи, а також війскова, політична та економічна інформація стосовно ситуації у Хорватії. ТоміславТомислав призначив для себе спеціального радника по хорватським справам, яким став граф [[Дьюла Чеснекі де Мілвань]].

Після відставки Муссоліні [[25]] [[Липень|липня]] [[1943]], князь відрікся від престолу 31 липня, за наказом [[Віктор Еммануїл III|Віктора Еммануїла III]]. Після капітуляції Італії [[8]] [[Вересень|вересня]] він офіційно відмовився від своїх прав на титул. Це відбулося незабаром після народження сина Амедео (нар. [[27]] [[вересня]] [[1943]]), який отримав разом з тим ім'я ЗвонімірЗвонимир.

* '''9 березня 1900 - — 21 вересня 1904:''' ''Його Світлість князь Аймон Савойський-Аоста''

* '''22 вересня 1904 - — 17 травня 1941:''' ''Його Королівська Високість Герцог Сполето''

* '''18 травня 1941 - — 31 липня 1943:''' ''Його Величність ТоміславТомислав II, король Хорватії''

* '''31 липня 1943 - — 30 січня 1948:''' ''Його Королівська Високість Герцог Аоста''

* Орден корони короля ЗвониміраЗвонимира

Протягом усього свого «правління» ТоміславТомислав II жодного разу не побував у своєму королівстві.