Олександр Конецпольський (подільський воєвода): відмінності між версіями

Народився близько 1550 року<ref name="АК1"/> як п'ятий<ref name="K1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#G3 Koniecpolscy (01)]</ref><ref>''Libiszowska Z.'' Koniecpolski Stanisław Przedbór h. Pobóg (zm. 1588) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— T. XIII/4, zesz. 59.&nbsp;— S. 523. {{ref-pl}}</ref> син [[сєрадзСерадз|серадзького]]ького [[каштелян]]а Станіслава Пшедбура [[Конецпольські|Конєцпольського]] та його дружини Ельжбети [[Ліґензи|Ліґензянки]].

У молодому віці був відданий до двору [[київські воєводи|київського воєводи]] князя [[Василь Костянтин Острозький|Василя-Костянтина Острозького]], де здобував перший досвід у сутичках з татарами. 1579 року з 100-кінною гусарською ротою на службі королю брав участь у виправі<ref>поході</ref> на [[Полоцьк]]. Служив у складі полку [[староста|старости]] пшасниського Кшиштофа [[Ніщицькі|Ніщицького]], обороняючи литовсько-московський кордон у районі [[Шклов]]а. Під час [[Великі Луки (Росія)|великолуцької]] виправи 1580 року (за спеціяльнимспеціальним завданням короля) був у складі окремого підрозділу [[Ян Саріуш Замойський|Яна Саріуша Замойського]] (похід на Веліж, [[Великі Луки (Росія)|Великі Луки]]). Після їх здобуття був відданий, разом з найкращими верховими ротами, тимчасово під командування [[брацлавські воєводи|брацлавського воєводи]] [[Януш Збаразький|Івана-Януша Збаразького]]. Був їх очільником (близько 2400 вершників), під [[Торопець|Торопцем]] було розбито 10000-е московське військо воєводи Хілкова. Брав участь під час походу на [[Псков]] у 1581—1582 роках, відзначився під час боїв під мурами фортеці 7 грудня 1581&nbsp;р.). За заслуги отримав 1580 року від короля річну пенсію з доходів Bєлюньського староства розміром 200 золотих, збільшену 1582 року до 300 золотих. 1582—1586 років служив у [[кварцяне військо|кварцяному війську]], керував ротою вершників.

Близько 1584 року став старостою вєлюньським. Під час безкоролів'я підтримував політику Я.&nbsp;С.&nbsp;Замойського. 1587 року перебував з двором у Кракові, взяв участь в обороні Кракова від нападу архикнязя [[Максиміліан I Габсбург|МаксиміліянаМаксиміліана Габсбурга]], в січні 1588 року став керівником передової сторожі, на її чолі першим перейшов польсько-цісарський кордон. У [[битва під Бичиною|битві під Бичиною]] 24 січня 1588 року воював на лівому крилі. За сприяння Я.&nbsp;С.&nbsp;Замойського отримав від короля Сиґізмунда[[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III]] Жарновецьке староство у 1595 році, каштелянію сєрадзьку[[Серадз|серадзьку]] 1597 року.

Брав участь 1601—1602 років у виправі на Ліфляндію (керував 100-кінною ротою в королівському полку [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]]). У 1607—1609 роках був одним з активних учасників війни з московитами. На початку 1606 року став сєрадзькимсерадзьким воєводою. Під час [[рокош Зебжидовського|рокошу Зебжидовського]] став на сторону короля, хотів єдностиєдності (компромісу) шляхти. 16 липня 1606 року ледве залишився живим під час сутички. Був ревним католиком, мав тісні зв'язки з єзуїтами. Під час відновлення рокошу активно протидіяв у Великопольщі рокошанам. Брав участь у [[Битва під Гузувом|ҐузувськійГузувській кампанії]], привів з собою 200 гусарів, 100 козаків, 100 піхотинців. Під час битви під ҐузувомГузувом мав відповідати за особисту безпеку короля. На початку 1608 року брав участь в перемовинахпереговорах між сторонами конфлікту. За це король віддав йому староство Бжезьніцьке, надав річну пенсію 6000 золотих.<ref>''Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 511—512.</ref> З 1603 року був [[Подільські воєводи|подільським воєводою]].<ref name="K1"/>

* Евфрозина&nbsp;— дружина [[Серадз|сєрадзькогосерадзького]] старости Яна Биковського, потім старости сєрадзькогосерадзького, вартського Яна Венжика

* Пшедбур — староста жарнувський (помер в червні 1611 року від ран, отриманих під Смоленськом, був похований братом Станіславом в Конєцполі[[Конецполь|Конецполі]]<ref>''Czapliński W.'' Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok. 1594—1646) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— T. XIII/4, zesz. 59.&nbsp;— S. 523. {{ref-pl}}</ref>)

* [[Реміґіян Конєцпольський|РеміґіянРемігіян]] — королівський секретар, холмський єпископ РКЦ