Аргентина: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
м оформлення |
||
Рядок 9:
|symbol_type =Герб
|image_map = Argentina (orthographic projection).svg
|national_motto
|national_anthem = [[Гімн Аргентини|«Himno Nacional Argentino»]]<br
|official_languages = [[іспанська мова]]
|capital = [[Буенос-Айрес]]
Рядок 24:
|percent_water = 1,1
|population_estimate =
|population_estimate_rank =
|population_estimate_year =
|population_census = 40 117 096
Рядок 52:
|time_zone = ART
|utc_offset = -3
|time_zone_DST =
|utc_offset_DST =
|cctld = [[.ar]]
|calling_code = 54
|footnotes =
}}
'''Аргенти́на''' ({{lang-es|Argentina}} {{МФА2|arxenˈtina}}, читається як {{audio|Es Argentina.ogg|''Архенті́на''}}), офіційно '''Аргенти́нська Респу́бліка''' — [[держава]] в [[Південна Америка|Південній Америці]], що займає південно-східну частину материка, східну частину о. [[Вогняна Земля (острів)|Вогняна Земля]] і низку островів у південній Атлантиці. Межує на півдні й заході з [[Чилі]], на північному заході з [[Болівія|Болівією]], на сході з [[Парагвай|Парагваєм]], [[Бразилія|Бразилією]], [[Уругвай|Уругваєм]] і омивається [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]. [[Площа]] 2 780 092 км². За [[перепис населення|переписом]] [[2010]] року населення Аргентини становить 40 091 359 осіб<ref name="censo2010.indec.gov.ar">http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp</ref>. [[Столиця]] — [[Буенос-Айрес]]. Офіційна мова — [[іспанська мова|іспанська]]. Грошова одиниця — [[аргентинський песо]].
== Походження назви ==
Назва Аргентина походить від {{lang-la|«argentum»}} ([[срібло]]). У часи колонізації сучасної території Аргентини ходили чутки (за деякими версіями для привернення більшого числа переселенців), що ці землі дуже багаті на срібло, завдяки чому найбільша річка регіону отримала назву [[Ріо-де-ла-Плата]] (у перекладі — Срібна річка). Земля вниз за течією річки стала відома як Аргентина, себто ''Срібна'', хоча значних покладів срібла там так і не знайшли. Уперше назва території як ''Terra Argentea'' була вжита на португальських мапах 1554 року. Власне назва Аргентина була вперше вжита в однойменній поемі Мартіна дель Барко Сентенери і стосувалася території [[Лаплатська низовина|Лаплатської низовини]], а також сучасних [[Перу]], [[Тукуман (провінція)|Тукуману]] і [[Бразилія|Бразилії]]<ref>http://docs.google.com/gview?a=v&q=cache:gkeNouYKvnoJ:shial.colmex.mx/textos/JoseCarlosChiaramonte.pdf+%22el+patriota+argentino%22+%22no+es+sanjuanino%22&hl=es&gl=ar&sig=AFQjCNGpLmF1EUxpnvnUlmWoXPcfXOfbfQ</ref>. Офіційно назва країни Аргентина була закріплена [[конституція Аргентини|конституцією]] 24 грудня 1826 року<ref>http://www.senado.gov.ar/web/interes/constitucion/capitulo1.php</ref>.
== Географія ==
[[Файл:Argentina topo blank.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фізична мапа Аргентини]]
{{main|Географія Аргентини}}
Аргентина займає фактично всю південно-східну частину [[Південна Америка|Південної Америки]], східну частину острова [[Вогняна Земля]], острови [[Естадос]] та ін. [[Спірна територія|Спірною територією]] є [[Фолклендські острови|Фолклендські (Мальвінські) острови]] на півдні [[Атлантичний океан|Атлантики]]. Протяжність Аргентини з півночі на південь становить близько 3800
Аргентина вирізняється великою різноманітністю ландшафту: на півночі великі простори займає рівнина [[Гран-Чако]], покрита [[тропічний клімат|тропічною]] [[савана|саваною]]; з нею межують сухі [[субтропічний клімат|субтропічні]] [[степ]]и [[Пампа|Пампи]], на півдні розташоване Патагонське плоскогір'я з суворим кліматом.
Рядок 72:
[[Файл:ViñedoCafayate.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Виноградники у провінції [[Сальта (провінція)|Сальта]]]]
Усього на території країни виділяють 4 великі природні області:
=== Внутрішні води ===
'''Головні ріки:'''
Річкова сітка густіша на півночі. Великі судноплавні ріки — Парана з Парагваєм, Уругвай. Ріки півдня Аргентини маловодні. В країні багато озер, особливо на півдні Патагонії і в басейні Парани та Уругваю. Переважно озера мають [[Льодовикове озеро|льодовикове]] походження ([[Науель-Уапі]], [[Буенос-Айрес (озеро)|Буенос-Айрес]], [[В'єдма (озеро)|В'єдма]] та ін.)
[[Файл:Aconcagua from base.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гора [[Аконкагуа]]]]
=== Рельєф ===
Дві третини території Аргентини займають просторі низовинні рівнини: [[Гран-Чако]], [[Ентре-Ріос]], [[Пампа]], [[Лаплатська низовина]]. На заході рівнини змінюються Передандійським плато, що переходить в [[Анди]] (г. [[Аконкагуа]], 6960 м) з численними конусами [[вулкан]]ів і сніговими вершинами. На північ від 27° пд. ш. в межі Аргентини заходить Міжандійське плато — [[Пуна-де-Атакама]] (до 4200 м). Весь південний схід зайнятий Патагонським плато (до 2000 м).
Рядок 88 ⟶ 89:
[[Файл:Argentina mapa climas.svg|left|thumb|250px|Мапа кліматичних зон країни.]]
У зв'язку зі значними розмірами, як поздовжніми так і поперечними, Аргентина має широке розмаїття [[кліматичний пояс|кліматичних зон]]. Загалом кліматичні умови у країні вважають [[помірний клімат|помірними]], однак наявна широка гама кліматичних умов — від [[субтропічний клімат|субтропічного клімату]] в північних районах до [[Субполярний кліматичний пояс|субполярного]] на півдні країни. На півночі Аргентини спостерігається влітку спекотна і волога погода, зима
Для спекотного і вологого клімату півночі характерна [[температура]] від +27 °C в січні до 12 °C в липні і рясні [[опади]] (у [[Місьйонес (провінція)|провінції Місьйонес]] до 2000
[[Помірний клімат]] характерний для [[Пампаси|Пампасів]] із середньою температурою 15 °C і опадами від 1000
{| {{tablabonita}} width=97%
|-
!colspan=7|Кліматограми різних зон Аргентини.
|-
!width=16.7 %|[[Ресістенсія (Чако)]]
!width=16.7 %|[[Посадас|Посадас (Місьонес)]]
!width=16.7 %|[[Сальта (місто)|Сальта (Сальта)]]
!width=16.7 %|[[Буенос-Айрес]]
!width=16.7 %|[[Ла-Ріоха (місто)|Ла-Ріоха (Ла-Ріоха)]]
!width=16.7 %|[[Мендоса (Аргентина)|Мендоса (Мендоса)]]
!width=16.7 %|[[Ушуайя|Ушуайя (Вогняна Земля)]]
|- align=center
|[[Файл:Clima Resistencia (Argentina).PNG|100px]]
Рядок 122 ⟶ 123:
|}
[[Файл:Perito Moreno Glacier Patagonia Argentina Luca Galuzzi 2005.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Льодовик [[Періто-Морено]] на півдні Аргентини]]
На кліматичні умови в Аргентині впливають [[Тихий океан|Тихий]] та [[Атлантичний океан]]и. Тому тут домінують дві повітряні маси: тепла — з вологими [[вітер|вітрами]] з субтропічних областей
Кліматичний фронт «[[Судестада]]» пов'язаний з [[атмосферний тиск|низьким тиском]] у зимовий період. Судестада спричиняє помірну низьку температуру, але водночас приносить дуже рясні дощі та [[шторм]]и на узбережжя, що призводить до затоплення прибережних районів. Спостерігаються такі умови наприкінці осені та
У південних регіонах фіксують тривалий період денного світла — з листопада по лютий (''до дев'ятнадцяти годин''), і [[полярна ніч|полярну ніч]] — з травня по серпень.
Рядок 134 ⟶ 135:
* [[Південно-Американська платформа]]
* [[Патагонська платформа|Патагонська епіпалеозойська платформа]]
* Частина [[
* [[
[[Докембрій]]ські утворення древньої платформи перекриті [[осадові породи|осадовим]] чохлом морських
Аргентина має значні поклади [[нафта|нафти]], [[свинцеві руди|свинцевих]], [[цинкові руди|цинкових]], [[вольфрамові руди|вольфрамових]], [[залізні руди|залізних]], [[мідні руди|мідних]], [[уранові руди|уранових руд]] тощо.
Рядок 143 ⟶ 144:
=== Узбережжя та моря ===
[[Файл:Mar del Plata beach (enhaced).jpg|міні|праворуч|200пкс|Узбережжя [[Мар-дель-Плата]]]]
Атлантичне узбережжя країни простягається на 4 665
На клімат узбережжя впливають дві океанічні течії — [[Бразильська течія|Бразильська]] та [[Фолклендська течія|Фолклендська]].
Рядок 159 ⟶ 160:
== Історія ==
[[Файл:Juan Peron con banda de presidente.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Хуан Перон]], президент Аргентини у 1946—1955, 1973—1974]]
[[Файл:Cristina con baston de mando.jpg|міні|праворуч|200пкс|Президенти Аргентини [[Нестор Кіршнер]] (2003—2007) та [[Крістіна Фернандес де Кіршнер|Крістіна Фернандес]] (
{{main|Історія Аргентини}}
Людина з'явилася на території Аргентини приблизно у час від 50 до 11 тисячоліття до н. е. У давні часи територію Аргентини населяли численні індіанські племена, що зберігали [[первісне суспільство|общинно-родові відносини]]. Найрозвиненішими були племена індіанців північного заходу, відомі під узагальненою назвою [[діагіти|діагітів]]. Вони вели осіле життя, займалися землеробством, уміли виплавляти кольорові метали, знали ткацтво. На північному сході та в центрі жили [[Гуарані (група народів)|гуарані]], [[тапес]] та
У 1516 році сюди прибули перші європейці — експедиція іспанського мореплавця [[Хуан Діас де Соліс|Хуана Діаса де Соліса]]. Проти колонізаторів не раз спалахували повстання індіанських племен (1580, 1630, 1657, 1710-11). У 1776 році було утворене залежне від іспанської корони [[Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата]], до складу якого увійшли території сучасних [[Парагвай|Парагваю]], Аргентини, [[Уругвай|Уругваю]] і частини [[Болівія|Болівії]] зі столицею у місті [[Буенос-Айрес]]і.
Під час [[Війна за незалежність іспанських колоній в Америці|війни за незалежність іспанських колоній]] в Америці 1810-26 аргентинці під керівництвом [[Вільям Браун|Брауна]], [[Мануель Бельграно|Бельграно]] і [[Хосе де Сан-Мартін|Сан-Мартіна]] вели збройну боротьбу проти іспанських колонізаторів. У 1816 конгрес представників провінцій у м. [[Сан-Мігель-де-Тукуман|Тукумані]] проголосив незалежність [[Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати|Об'єднаних провінцій Ріо-де-Ла-Плати]] від [[Іспанія|Іспанії]]. В 1826 було створено
Наприкінці 19 ст. Аргентина опиняється в залежному від великих держав політичному й економічному становищі, перетворюючись на постачальника м'яса, зерна та іншої сировини. Період з 1930 по 1943 роки отримав назву [[Безславна декада]] і характеризувався [[авторитаризм|авторитарною]] владою військовиків. У 1943 внаслідок військового перевороту до влади в Аргентині прийшла група офіцерів, один з керівників якої [[Хуан Перон]] (президент [[Аргентини]] 1946-55 і 1973-74) проводив політику соціального [[популізм]]у, пізніше відому як [[перонізм]]. Переворот 1976 року привів до влади [[Військова хунта|військову хунту]], яка розпустила конгрес, заборонила діяльність політичних партій і профспілок. Хунта керувала країною, доки поразка в [[Фолклендська війна|Фолклендській війні]] з [[Велика Британія|Великою Британією]] не змусила генерала [[Леопольдо Гальтієрі|Гальтієрі]] піти у відставку в 1983 році, після чого в Аргентині було встановлено демократичне правління. У 2001 році Аргентина пережила [[Аргентинська економічна криза|економічну кризу]], після якої у країні встановилася відносна стабільність розвитку.
== Державний устрій і форма правління ==
Рядок 175 ⟶ 176:
[[Файл:Casa-rosadas-argentina.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Каса-Росада]] — резиденція президента Аргентини]]
{{main|Президент Аргентини|Віце-президент Аргентини|Кабінет міністрів Аргентини}}
На чолі держави стоїть [[список президентів Аргентини|президент]], який обирається на 4 роки (може займати пост 2 терміни поспіль). Він же — голова [[виконавча влада|виконавчої влади]], а також головнокомандувач [[збройні сили Аргентини|збройних сил]].
У парі з президентом обирається [[віце-президент Аргентини|віце-президент]], який має замінити його у разі відставки або смерті. Він також є головою [[Сенат Аргентини|Сенату]]. Нині цю посаду займає
Головою виконавчої влади провінції є губернатор.
Наступним за впливовістю органом виконавчої влади є [[Кабінет міністрів Аргентини|Кабінет міністрів]], [[прем'єр-міністр Аргентини|голова]] і члени якого призначаються президентом. Він складається з таких міністерств:
* Внутрішніх справ, громадської роботи і житла;
* Міністерство внутрішніх справ;▼
* [[Список міністрів закордонних справ Аргентини|Міністерство закордонних справ і культу]];
* Міністерство
* Міністерство
* Міністерство
* Міністерство юстиції і прав людини;
* Міністерство безпеки;
* Міністерство
* Міністерство праці,
* Міністерство здоров'я;
* Міністерство науки, технології і продуктивних інновацій;
* Міністерство соціального розвитку;
* Міністерство
* Міністерство
* Міністерство
* Міністерство навколишнього середовища і сталого розвитку;
* Міністерство енергетики і видобування;
* Міністерство казни і державних фінансів
* Міністерство зв'язку.
Також до системи виконавчої влади входить генеральний секретаріат, виконавчий і технічний секретаріат, секретаріат культури, секретаріат із боротьби з наркотиками, секретаріат інтелектуальної власності, військовий секретаріат.
Рядок 209 ⟶ 215:
Законність рішень Конгресу перевіряє Генеральна аудиторська служба<ref>http://www.senado.gov.ar/web/interes/constitucion/auditoria.php</ref>.
При конгресі діє [[омбудсмен]], який слідкує за дотриманням прав людини у країні<ref>http://www.senado.gov.ar/web/interes/constitucion/defensor.php</ref>.
[[Файл:Palacio de justicia.JPG|міні|праворуч|200пкс|Верховний суд Аргентини]]
Рядок 255 ⟶ 261:
|зображення =
|простий = [так]
}}
Слова аргентинського національного гімну були написані [[Вісенте Лопес-і-Планес|Вісенте Лопесом-і-Планесом]], музика — Бласом Парерою. Пісня була прийнята як національний гімн 11 травня 1813 року.
Також державними символами Аргентини за законом є<ref>http://www.folkloredelnorte.com.ar/tucuman/argdatos.htm#simbolos</ref>:
* бант кольорів національного прапора
* {{нп|логотип Аргентини|логотип|en|Logo of Argentina}}
* [[Пічник рудий|пічник]] ({{lang-la|Furnarius}}) — [[національний птах]]
* [[родохрозит]] — камінь країни
Рядок 265 ⟶ 272:
* Пато — національний спорт
* Перікон — національний танець
* {{нп|En unión y libertad|«У союзі та волі»|en|En unión y libertad}} — девіз
* {{нп|Богородиця Луханська||en|Our Lady of Luján}} — [[святий покровитель|свята покровителька]]
== Адміністративний поділ ==
Рядок 314 ⟶ 323:
| $ 35,2 млрд
|}
Сучасна Аргентина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: [[харчова промисловість|харчова]], [[
Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих.
В експорті провідне місце займають продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема [[зерно]], [[борошно]], [[олія]], [[м'ясо]] і м'ясопродукти, [[
ВВП Аргентини — $537,7 млрд<ref name="bancomundial">http://datos.bancomundial.org/pais/argentina</ref>. Прогноз зростання економіки Аргентини на 2016 рік — 0,7 %<ref>http://www.ambito.com/822546-para-el-bm-economia-argentina-crecera-07-en-2016</ref>. ВВП на душу населення — $20 634<ref>http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2013/02/weodata/weorept.aspx?sy=1980&ey=2018&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=61&pr1.y=17&c=512%2C668%2C914%2C672%2C612%2C946%2C614%2C137%2C311%2C962%2C213%2C674%2C911%2C676%2C193%2C548%2C122%2C556%2C912%2C678%2C313%2C181%2C419%2C867%2C513%2C682%2C316%2C684%2C913%2C273%2C124%2C868%2C339%2C921%2C638%2C948%2C514%2C943%2C218%2C686%2C963%2C688%2C616%2C518%2C223%2C728%2C516%2C558%2C918%2C138%2C748%2C196%2C618%2C278%2C522%2C692%2C622%2C694%2C156%2C142%2C624%2C449%2C626%2C564%2C628%2C565%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C135%2C321%2C716%2C243%2C456%2C248%2C722%2C469%2C942%2C253%2C718%2C642%2C724%2C643%2C576%2C939%2C936%2C644%2C961%2C819%2C813%2C172%2C199%2C132%2C733%2C646%2C184%2C648%2C524%2C915%2C361%2C134%2C362%2C652%2C364%2C174%2C732%2C328%2C366%2C258%2C734%2C656%2C144%2C654%2C146%2C336%2C463%2C263%2C528%2C268%2C923%2C532%2C738%2C944%2C578%2C176%2C537%2C534%2C742%2C536%2C866%2C429%2C369%2C433%2C744%2C178%2C186%2C436%2C925%2C136%2C869%2C343%2C746%2C158%2C926%2C439%2C466%2C916%2C112%2C664%2C111%2C826%2C298%2C542%2C927%2C967%2C846%2C443%2C299%2C917%2C582%2C544%2C474%2C941%2C754%2C446%2C698%2C666&s=PPPPC&grp=0&a=</ref>. Прямі закордонні інвестиції — $ 4,3 млрд. Рівень інфляції — 34,8 %<ref>http://estadistica.cba.gov.ar/Economía/Precios/IndicedePreciosalConsumidor/tabid/170/language/es-AR/Default.aspx</ref>
Рядок 327 ⟶ 336:
Грошовою одиницею Аргентини є [[аргентинський песо|песо]].
Керівним органом банківської системи є [[Центральний банк Аргентини]]
# Banco de la Nación Argentina;
# Banco Santander Río;
Рядок 342 ⟶ 351:
=== Промисловість ===
[[Файл:Iconos de la energia.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Видобування нафти у [[Комодоро-Рівадавія]]]]
На промислове виробництво припадає 17,5 % ВВП Аргентини і 13 % робочих місць (2007). На будівництво припадає 6,7 [[ВВП]] і 9,5 % робочих місць (2007). Найбільшу вагу мають галузі, пов'язані з обробкою продукції сільського господарства — виробництво олії, м'яса, молока, [[кава|кави]], [[шоколад]]у, [[виноробство в Аргентині|вина]]. Іншими важливими галузями є машинобудування, хімічна і металургійна промисловість.
=== Добувна промисловість ===
Рядок 361 ⟶ 370:
==== Рослинництво ====
У структурі посівних площ Аргентини провідне місце займають посіви зернових культур, серед яких головні [[пшениця]] (16-е місце у світі<ref name="faostat.fao.org">http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567</ref>) і [[кукурудза]] (8-е місце у світі<ref name="faostat.fao.org"/>).
Важливе місце в структурі посівів займають технічні культури, передусім, посіви [[бавовна|бавовни]] (13-е місце у світі<ref>http://faostat.fao.org/site/339/default.aspx</ref>), [[соняшник]]у (3-є місце у світі<ref>http://faostat.fao.org/faostat/form?collection=Production.Crops.Primary&Domain=Production&servlet=1&hasbulk=0&version=ext&language=EN</ref>), [[соя|сої]] (2-е місце у світі), [[сорго]] (5-е місце у світі<ref>http://faostat.fao.org/faostat/servlet/XteServlet3?Areas=%3E862&Items=83&Elements=51&Years=2005&Years=1995&Years=1985&Format=Table&Xaxis=Years&Yaxis=Countries&Aggregate=&Calculate=&Domain=SUA&ItemTypes=Production.Crops.Primary&language=EN</ref>) на півночі вирощують [[чай]] (8-е місце у світі<ref>http://faostat.fao.org/DesktopDefault.aspx?PageID=567&lang=en#ancor</ref>), у центральних районах — [[цукровий буряк|цукрові буряки]], є посіви [[льон]]у-довгунця (10-е місце у світі<ref name="ReferenceA"/>), [[цукрова тростина|цукрової тростини]] (9-е місце у світі)<ref name="ReferenceA"/>. В Аргентині добре розвинене садівництво (за збором [[лимон]]ів — 3-є місце у світі, [[виноград]]у — 2-е місце у Південній Америці, [[слива]] — 14-е місце у світі<ref name="ReferenceA"/>, [[абрикос]]и — 24-е місце у світі<ref name="ReferenceA"/>, [[яблуко]] — 11-е місце у світі<ref name="faostat.fao.org"/>), на півночі — [[виноградарство]] (5-е місце у світі за виробництвом вина<ref>http://web.archive.org/web/20110728145648/http://news.reseau-concept.net/images/oiv_es/Client/DIAPORAMA_STATISTIQUES_Tbilissi_2010_EN.ppt</ref>), у приміських зонах великих міст — [[овочівництво]] (8-е місце у світі за виробництвом [[часник]]у<ref name="ReferenceA"/>, 4-е за виробництвом [[артишок]]у<ref name="ReferenceA"/>, 21-е за виробництвом [[цибуля|цибулі]]<ref name="ReferenceA"/>, 29-е за виробництвом [[томат]]ів<ref name="faostat.fao.org"/>).
Рядок 377 ⟶ 386:
Істотну роль відіграє водний транспорт — більша частина імпорту потрапляє в Аргентину водним шляхом. У країні функціонують 7 великих і 30 дрібних [[морський порт|портів]].Одним з найбільших портів Латинської Америки залишається [[Буенос-Айрес]], через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень. Великі морські порти: [[Росаріо]], [[Ла-Плата (місто)|Ла-Плата]]. [[Естуарій]] [[Ла-Плата (річка)|Ла-Плата]] і ріки [[Парана (річка)|Парана]], [[Уругвай (річка)|Уругвай]] і [[Парагвай (річка)|Парагвай]], що впадають у нього, утворюють систему судноплавних шляхів протяжністю близько 11 000 км<ref>https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ar.html#Trans</ref>.
Всі провінції Аргентини пов'язані мережею [[аргентинська залізниця|залізниць]], загальна протяжність яких становить 31,9 тис. км<ref>https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ar.html</ref>, ще 10 тис. км не використовуються. 1990 року залізниці було приватизовано, після чого вони використовуються майже виключно для вантажних перевезень.
Внутрішні і міжнародні повітряні перевезення здійснюються переважно державною авіакомпанією «[[Aerolíneas
== Демографія ==
Рядок 385 ⟶ 394:
[[Файл:Ona Selknam.jpg|міні|праворуч|150пкс|Індіанець [[она]]]]
[[Файл:La Plata - Plaza Moreno - 20061207a.jpg|міні|праворуч|300пкс|[[Кафедральний собор Ла-Плати|Кафедральний собор]] у [[Ла-Плата (місто)|Ла-Платі]]]]
Розміщення населення дуже нерівномірне. Найгустіше заселені райони, що прилягають до гирла [[Ла-Плата (річка)|Ла-Плати]]. В західних і південних районах Аргентини проживає незначна кількість населення. Частка міського населення становить 89,3 %<ref>http://www.mininterior.gov.ar/poblacion/situacion_gral.asp</ref>.
Найбільші міста (в тис. жителів за переписом 2010 року):
Рядок 393 ⟶ 402:
* [[Ла-Плата (місто)|Ла-Плата]] — 649<ref name="ReferenceB">http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_resto.asp</ref>
* [[Мар-дель-Плата]] — 614<ref name="ReferenceB"/>
* [[Сан-
=== Етнічний склад ===
Основне населення — аргентинці — нащадки іспанських колонізаторів 16—18 ст. Подальший приріст населення ішов значною мірою за рахунок імміграції з [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]], [[Франція|Франції]], [[Польща|Польщі]], Західної [[Україна|України]] та ін. Корінне населення — [[індіанці]] — майже повністю винищене колонізаторами або [[асиміляція (етнографія)|асимільоване]]. В Аргентині налічується 20—30 тис. індіанців ([[Гуарані (група народів)|гуарані]], [[кечуа]], [[араукани]]) та близько 400 тис. [[Метиси|метисів]]. Згідно з даними перепису 2001 року в Аргентині постійно проживає більше 1,5
=== Мови ===
Рядок 402 ⟶ 411:
=== Релігія ===
[[Католицька церква]] в Аргентині має особливе юридичне положення і підтримку держави.
76,5 % аргентинців вважають себе [[католицизм|католиками]], 9 % сповідують [[євангелізм]], 11,3 % вважають себе [[агностицизм|агностиками]] або [[атеїзм|атеїстами]], 1,2 % є [[свідки Єгови|свідками Єгови]], 0,9 % [[мормони|мормонами]], 1,2 % сповідують інші релігії<ref>http://edant.clarin.com/diario/2008/08/27/um/encuesta1.pdf</ref>.
== Суспільство ==
=== Національні свята ===
[[Файл:World's longest flag, Argentina - 3.jpg|міні|праворуч|200пкс|Святкування дня прапора]]
Загальнодержавними неробочими днями в Аргентині є<ref>http://www.boletinoficial.gov.ar/DisplayPdf.aspx?f=20101103&s=01&pd=1&pa=3</ref>:
* [[1 січня]] — Новий Рік
* понеділок і вівторок перед [[Великий піст|Великим постом]] — [[карнавал]]
* [[24 березня]] — день вшанування жертв військової диктатури
* [[2 квітня]] — день вшанування ветеранів і жертв [[Фолклендська війна|Фолклендської війни]]
* [[Страсна п'ятниця]]
* [[1 травня]] — день
* [[25 травня]] — день вшанування [[Травнева революція|Травневої революції]]
* [[
* [[20 червня]] — день [[прапор Аргентини|прапора]] і вшанування пам'яті генерала [[Мануель Бельграно|Бельграно]]
* [[9 липня]] — день незалежності
* [[17 серпня]] — день вшанування пам'яті генерала [[Хосе де Сан-Мартін]]а
* [[12 жовтня]] — день
* [[20 листопада]] — день національного суверенітету
* [[8 грудня]] — день [[Непорочне зачаття Діви Марії|непорочного зачаття Діви Марії]]
Рядок 428 ⟶ 439:
[[Файл:Palacio Pizzurno.jpg|міні|праворуч|250пкс|Міністерство освіти Аргентини]]
{{main|Освіта в Аргентині}}
Згідно з переписом 2001 року рівень грамотності в Аргентині найвищий серед країн Південної Америки — 97,4 %<ref>http://web.archive.org/web/20110531182500/http://www.indec.mecon.gov.ar/censo2001s2/Datos/01000C72.xls</ref>. За законом №
Система освіти має 4 рівні:
Рядок 444 ⟶ 455:
5 грудня 2006 року в Аргентині проголошено загальне обов'язкове навчання дітей віком від 5 до 18 років (останній рік дошкільної освіти, початкова і середня). [[Навчальний рік]] триває з березня по листопад<ref>http://spuweb.siu.edu.ar/studyinargentina/pages/study200.php</ref> з тижнем канікул у липні<ref>http://web.archive.org/web/20110420212259/http://portal.educacion.gov.ar/enlaces/files/2011/02/calendario_2011.pdf</ref>. Існує обов'язкова шкільна форма у вигляді білого халата. Оцінювання здійснюється за 10-бальною шкалою.
За формою власності освіта в Аргентині буває державною (безкоштовною) і приватною (платною). Близько 70 % дітей навчаються у державних школах.
{| class = "toc" cellpadding = 0 cellspacing = 2 width = 400 style = "float:center; text-align:center;clear:all; margin-left:3px; font-size:90%"
|-
!bgcolor = black colspan = 4 style
|-
!bgcolor = #e0e0e0 colspan = 4 |Освіта в Аргентині (2008)<ref>http://portal.educacion.gov.ar/mapa/</ref><ref>http://web.archive.org/web/20100326193640/http://www.mcye.gov.ar/spu/documentos/Anuario_2008.pdf</ref>
|-bgcolor = #efefef
! width = 15 % |Рівень
! width = 15 % |Навчальних закладів
! width = 15 % |Учнів
! width = 15 % |Працівників
|-
|align = left| '''Дошкільні||17 001||1 485 899||99 475
Рядок 471 ⟶ 482:
=== Охорона здоров'я ===
Проблемами здоров'я населення опікується Міністерство здоров'я. На охорону здоров'я витрачається 8,9 % ВВП. На тисячу жителів країни налічується 3,01 медика. Найбільшої шкоди населенню завдають [[хвороба Шагаса]], [[СНІД]] та [[туберкульоз]].
[[Народжуваність]] на 2009 рік склала 18,
== Культура ==
Рядок 481 ⟶ 492:
=== Архітектура ===
[[Файл:Buenos Aires-ColonTeatre-P3050009.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Театр Колумба (Буенос-Айрес)|Театр Колумба]]]]
Індіанські племена, що за давніх часів населяли країну, залишили порівняно небагату спадщину в будівельному мистецтві. З 16 ст. під впливом завойовників створюється нова архітектура в традиціях іспанського [[бароко]] (собор у [[Кордова (місто, Аргентина)|Кордові]], 18 ст.). В 18—19 ст. поширюються впливи архітектури [[класицизм]]у, спочатку стриманої та монументальної ([[Кафедральний собор Буенос-Айреса|собор у Буенос-Айресі]], 1804), потім пишної. В другій половині 19 ст. в архітектурі Аргентини запанувала [[еклектика]], з початку 20 ст. — [[конструктивізм]]. З кінця 19 ст. в Буенос-Айресі зводяться багатоповерхові будинки в стилі [[Модерна архітектура|модерн]]. З 1950-х років розквітає будівництво [[хмарочос]]ів, що породжує нову течію в архітектурі
=== Образотворче мистецтво ===
Рядок 497 ⟶ 508:
Найбільш знаним породженням аргентинської музики є [[танго]], що значно вплинуло на розвиток музики в Аргентині та поза її межами. Найвідомішими музикантами у цьому жанрі вважають [[Карлос Гардель|Карлоса Гарделя]] й [[Астор П'яццола|Астора П'яццолу]].
Фольклор є типовішим для провінції країни. Його головними виконавцями вважаються [[Мерседес Соса]], Орасіо Гварані, Los Nocheros, Соледад<ref>http://www.argamb.ukrpack.net/UA_Ucrania_Argentina/Культура.html</ref>. Музичні стилі куартето ({{lang-es|el cuarteto}}) і
У 1960-х роках з'явився [[аргентинський рок]], найвизначнішими представниками якого вважають гурти [[Soda Stereo]], [[Rata Blanca]], [[Bersuit Vergarabat]], Патрісіо Рея та його гурт [[Redonditos de Ricota]], музикантів [[Чарлі Гарсія]], [[Андрес Каламаро|Андреса Каламаро]], [[Луїс Альберто Спінетта|Луїса Альберто Спінетту]] та [[Фіто Паес]]а.
Рядок 506 ⟶ 517:
{{main|Література Аргентини}}
Аргентинська література — одна з найрозвиненіших та найвпливовіших на Латиноамериканському континенті. Історія літератури в Аргентині
=== Кіно ===
{{main|Кінематограф Аргентини}}
Перший фільм в Аргентині був створений 1916; у 1930 — перший звуковий фільм «Пісня гаучо» (режисер Феррейра). Серед визначних творів аргентинської кінематографії: «Війна гаучо», «Дика пампа» (режисер Л. Демаре), «Альбеніс» (режисер Л.-С. Амадорі), «Течуть каламутні води» (режисер У. дель Карріль), «Кам'яні обрії» (режисер Р.-В. Баррето).
Аргентина також відома своїми телесеріалами, деякі з яких йшли на екранах України, зокрема, телесеріали [[Буремний шлях]] і [[Флорісьєнта]].
Рядок 519 ⟶ 530:
[[Файл:Mate en calabaza.jpg|міні|праворуч|100пкс|[[Мате (напій)|Мате]] — традиційний аргентинський напій]]
=== Кухня ===
{{main|Аргентинська кухня}}
Основу аргентинської кухні складають страви з [[яловичина|яловичини]] і [[вино]], а також продукти, які є відносно дешевими у цій країні. Кухня Аргентини формувалася під впливом традицій доколумбових цивілізацій, а потім європейських мігрантів, переважно [[італійська кухня|італійців]] та [[іспанська кухня|іспанців]]. Типовими аргентинськими стравами і напоями є:
* [[Асадо]] — м'ясо, смажене на вогні
* [[Мате (напій)|Мате]] — чай з гостролиста парагвайського
Рядок 529 ⟶ 541:
* Відбивна по-міланськи (міланеса)
* Локро — страва з маїсу, гарбуза, квасолі
* Сандвіч-де-міга — бутерброд з кількох шарів хлібу товщиною близько 3
=== Музеї ===
Рядок 542 ⟶ 554:
'''Радіостанції''' Аргентини належать в основному трьом компаніям: «Ель Мундо», «Бельграно» і «Сплендід». В Аргентині налічується близько 1500 радіостанцій, з яких 260 ведуть мовлення у діапазоні [[Амплітудна модуляція|AM]] і 1150 — у діапазоні [[частотна модуляція|FM]]<ref name="mibuenosairesquerido.com"/>.
На березень 2008 в Аргентині налічувалось 7 млн [[персональний комп'ютер|персональних комп'ютерів]]. На початок 2010 року доступ до мережі '''[[Інтернет]]''' мали 64,4 %<ref>http://www.internetworldstats.com/sa/ar.htm</ref> населення (26 млн користувачів). На грудень 2010 року 4,5 користувачів мали доступ до [[Широкосмуговий доступ до інтернету|широкосмугового інтернету]]<ref>http://www.indec.mecon.ar/nuevaweb/cuadros/14/internet_03_11.pdf</ref>. У межах національного домену ([[.ar]]) на серпень 2008 зареєстровано 1 700 000 [[сайт]]ів<ref>http://www.infobae.com/contenidos/400152-100918-0-La-%22ñ%22-llegó-a-internet</ref>.
'''Телефонна мережа''' була приватизована 1990 року компаніями «Telefónica» і «Telecom Argentina». У країні налічується 8,9
'''Пошта''' надає свої послуги по всій країні і перебуває частково у приватній власності. Головним постачальником поштових послуг є компанія «Correo Argentino».
Рядок 550 ⟶ 562:
== Спорт ==
Найпопулярнішим видом [[спорт]]у в Аргентині є [[футбол]]<ref>{{cite web|url=http://www.en.argentina.ar/_en/sports/C777-argentine-sport.php|title=Argentine sport|publisher=Argentina.ar|accessdate=2009-09-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZs4QmBQ|archivedate=2013-06-23}}</ref>. [[Збірна Аргентини з футболу]] здобула 25 великих міжнародних титулів
[[Аргентинська футбольна асоціація]] ({{lang-es|AFA}}) була утворена в [[1893]] році і є найстарішою національною футбольною структурою у світі. А футбольний турнір ([[чемпіонат]]) в Аргентині розпочався в [[1891]] році і став третім у футбольній історії, після [[Англія|Англії]] та [[Нідерланди|Нідерландів]]. ''AFA'' сьогодні налічує 3 377 футбольних клубів<ref>{{cite web|url=http://www.fifa.com/associations/association=arg/countryInfo.html|title=Fédération Internationale de Football Association.|accessdate=2009-09-01.|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZs5pLdQ|archivedate=2013-06-23}}</ref>, в тому числі, 20 в елітному дивізіоні, який з 1931 року перейшов на професійні рейки. Найпопулярніші футбольні клуби країни — «[[Рівер Плейт]]» з 33 титулами і «[[Бока Хуніорс]]» з 24 чемпіонськими титулами<ref>{{cite web|url=http://www.afa.org.ar/index.php?option=com_content&view=article&id=1599:primera-division-campeones&catid=110:torneos-superiores&Itemid=78|title=Primera División — Campeones|publisher=Argentine Football Association|accessdate=2009-09-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZs73nzs|archivedate=2013-06-23}}</ref>. Легендою світового футболу є аргентинець [[Дієго Марадона]]. З 2000-х років в країні набули популярності ще й футзал і пляжний футбол.
Рядок 560 ⟶ 572:
[[Теніс]]исти Аргентини здобували багато трофеїв після спалаху [[Гільєрмо Вілас]]а в чоловічому тенісі в [[1970]] році і [[Габріела Сабатіні|Габріели Сабатіні]] в період 1980 — 1990 років, що спричинило до справжнього тенісного буму в країні. Наслідком цього стали наступні успіхи тенісистів: [[Давид Налбандян|Давида Налбандяна]], [[Хуан-Мартін Дель Потро|Хуана-Мартіна дель Потро]], [[Гастон Гаудіо|Гастона Гаудіо]], [[Гільєрмо Корія]] і [[Паола Суарес|Паоли Суарес]], та й [[Світовий Командний Кубок з тенісу]] (''World Team Cup'') [[Збірна Аргентини з тенісу]] вигравала тричі, останній раз в [[2007]] році.
У світі відома й аргентинська школа [[бокс]]у, що дала близько 30 успішних боксерів. Найпомітніший [[Карлос Монсон]], який панував в середній вазі між 1970 — 1977 роках, а загалом, [[
== Туризм та відпочинок ==
[[Файл:SantaCruz-CuevaManos-P2210651b.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Куева-де-лас-Манос]]]]
[[Файл:Talampaya NP.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Національний парк Талампая]]]]
У 2006 на туристичну галузь Аргентини припадало 7,41 % ВВП. Згідно з даними [[Всесвітня туристична організація|Всесвітньої туристичної організації]] у 2010 році країну відвідало 5,17
Найпопулярнішою туристичною атракцією Аргентини є місто Буенос-Айрес. У 2007 році його відвідали 5 250 000 туристів. Іншими туристичними центрами є водоспад [[Ігуасу (водоспад)|Ігуасу]] та інші об'єкти, внесені до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Аргентині|Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО]]: [[Національний парк Лос-Гласьярес]] (зокрема [[льодовик]] [[Періто-Морено]]), [[єзуїтські місії регіону Ґуарані]], [[Куева-де-лас-Манос]], [[Вальдес (півострів)|півострів Вальдес]], [[провінціальний парк Ісчіґуаласто]], [[національний парк Талампая]], [[єзуїтський квартал і місії Кордови]], [[Кебрада-де-Умауака]].
Рядок 575 ⟶ 587:
== Відносини України й Аргентини ==
{{main|Українсько-аргентинські відносини}}
Важливе значення розвитку українсько-аргентинських відносин для обох країн зумовлене рядом історичних факторів. Аргентина першою серед країн [[Латинська Америка|Латинської Америки]] 5 грудня 1991 року визнала незалежність [[Україна|України]]<ref>Ucrania. Si a la independencia // [[La Nacion]]. — 1991. — 05 de diciembre.</ref> і першою в регіоні встановила з нею дипломатичні відносини 6 січня 1992 року<ref name="celaforum.nuevamayoria.com">http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php</ref>. Аргентина також була першою країною у світі, яка визнала [[УНР|Українську Народну Республіку]] і встановила з нею дипломатичні відносини у лютому 1921 року<ref>Василик М. Українські поселення в Аргентині / М. Василик. − Мюнхен
=== Українці в Аргентині ===
Рядок 581 ⟶ 593:
{{main|Українці в Аргентині}}
[[Еміграція]] українців в Аргентину почалася з кінця [[XIX століття|XIX ст]]. У 1904—05 рр. з [[Бразилія|Бразилії]] в Аргентину переселилося близько 5 тис. вихідців з [[Чернігівщина|Чернігівщини]]. Особливо великий потік еміґрантів із [[Західна Україна|Західної України]] у був 1924—32 рр. Українці селилися в основному на пустуючих лісистих землях двох північних провінцій — [[Місьйонес (провінція)|Місьйонес]] і [[Чако (провінція)|Чако]], де вони складали більшість сільського населення. Основне заняття українців у провінції Чако було вирощування [[бавовник]]у, в Місьйонес — [[Тютюн (сировина)|
== Бібліографія ==
Рядок 590 ⟶ 602:
* ''(2008—2009) Guía Turística Argentina''. Buenos Aires: Automóvil Club Argentino. ISBN 7-7980-5273052-7.
* Abad de Santillán, Diego (1965). ''Historia Argentina.'' Buenos Aires: TEA (Tipográfica Editora Argentina).
* María Alonso, Roberto Elisalde, Enrique Vázquez (1994): ''Historia Argentina y el Mundo Contemporáneo''. Buenos Aires: Editorial
* Gerchunoff, Pablo; Llach, Lucas (1998): ''El ciclo de la ilusión y el desencanto: un siglo de políticas económicas argentinas.'' Buenos Aires: Ariel. ISBN 950-9122-57-2.
* Luna, Félix (1994): ''Breve historia de los argentinos''. Buenos Aires: Planeta / Espejo de la Argentina. 950—742-415-6.
Рядок 629 ⟶ 641:
{{Розташування2|nw=|n={{BOL}}<br/>{{PAR}}|ne={{BRA}}<br/>{{URU}}|w={{CHL}}|e=[[Атлантичний океан]]|sw={{CHL}}|s={{CHL}}|se=}}
{{Аргентина в темах}}
{{Південна Америка}}
{{ОАД}}
|