Франциск II (герцог Бретані): відмінності між версіями

З часом виявив значну недовіру до бретонських баронів й водночас симпатію до буржуа. У 1455 році у м. Ванн оженився на своїй небозі, доньці бретонського герцога [[Франциск I (герцог Бретані)|Франциска I]].

 

=== Перша війна з Францією ===

У грудні 1458 роки після смерті свого стрийка [[Артур III (герцог Бретані)|Артура III]], 25-річний Франциск, граф д'Етамп, став новим герцогом Бретані, а також графом де Монфор. У 1460 році призначає канцлером Вільгельма Шовена, якому передоручає усю внутрішню політику. Для початку були значно підвищені податків для збору найманого війська та підготовки до війн у Франції. З самого початку правління, відстоюючи незалежність свого герцогства, Франциск II брав участь у війнах з королями Франції — Людовіком XI і Карлом VIII. На підтвердження своїх самостійницьких бажань оголосив себе герцогом Бретані благодаттю Божою, що зазвичай тоді родили лише незалежні володарі.