Флорешти: відмінності між версіями

У 1772-1773 роках на території володіння Іордаке [[Кантакузіни]] розташовувалися 33 селянських дворів. А в [[1809]] році була побудована перша церква Св. Миколи, поруч із якою перебуває сучасний молдавський цвинтар. Після приєднання [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[Російська імперія|Росії]] в [[1812]] році Флорешти стають власністю російського генерала Семена Старого. До [[1853]] року будується церква Св. Митрофана. У [[1862]] році відкривається церковно-парафіяльна, а в [[1873]] - народна школи. Відкривається й земська лікарня на 5 ліжок. У [[1894]] році закінчилося будівництво залізничного вокзалу й відкритий рух по маршруті [[Бєльці]]-[[Рибниця]].

 

 

Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і повторної анексії Молдавії [[СРСР|Радянським Союзом]], в [[1946]] році Флорешти одержують статус міста, ставши районним центром. У часи [[МРСР]] у Флорештах працювали заводи (скляний, тютюново-ферментаційний, виноробний, маслоробний), завод «Коммунальник», промислово-збутове об'єднання «Молдплодоовочпром» і ін. Поблизу Флорешт перебував цукровий завод. В [[1991]] році населення нараховувало 18,2 тис. чоловік.