Метатеза плавних у слов'янських мовах: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Опис явища: уточнення
Рядок 43:
* {{lang-x-slav|*šelmъ}} — {{lang-orv|шеломъ}}, сучасне {{lang-uk|шолом}} пояснюють асиміляцією голосних
 
Існують різні гіпотези пояснення цього явища. [[Крістіан Корнеліус Уленбек|К.&nbsp;К.&nbsp;Уленбек]] пробував пояснити це наслідком [[аблаут у праіндоєвропейській мові|аблаутного]] чергування '' *TelT''/''*TolT''. Ця думка була спростована Т.&nbsp;Торб'єрнссоном, який вказував на те, що рефлекси типу ''ToloT'' трапляються у таких дієслівних формах, де неможлива наявність [[аблаут у праіндоєвропейській мові|о-ступеня]] аблауту. Сам Т.&nbsp;Торб'єрнссон висунув альтернативну гіпотезу, згідно з якою ''*TelT'' зазвичай переходило в ''ToloT'', але якщо другим приголосним у цьому сполученні було ''z<nowiki>'</nowiki>'', ''s<nowiki>'</nowiki>'' чи ''š'', то в ''TeleT''. [[Тадеуш Лер-Сплавінський|Т.&nbsp;Лер-Сплавінський]] вважав, що перехід ''*TelT > TeleT'' здійснювався, якщо другий приголосний був м'яким, і за умови, що жоден з приголосних не був губним.<ref>{{стаття|автор=Lehr-Spławiński T.|заголовок=O mieszaniu prasłowiańskich połączeń ''telt'' z ''tolt'' w językach północno-słowiańskich|посилання=|видання=Studia i szkice wybrane z językoznawstwa słowiańskiego|тип=|рік=1957|том=|номер=|сторінки=219—222}}</ref>. Ф.&nbsp;Р.&nbsp;Мінлос запропанувавзапропонував схоже рішення проблеми: рефлекси типу ''TeleT'' виникали, якщо другий приголосний був [[зубні приголосні|зубним]], а ''ToloT'', якщо [[губні приголосні|губним]] або [[задньоязикові приголосні|задньоязиковим]]<ref>{{стаття|автор=Минлос Ф. Р.|заголовок=Рефлексы праслав. *CelC в восточнославянских языках|посилання=|видання=XIII международный съезд славистов. Доклады российской делегации|тип=|рік=2003|том=|номер=|сторінки=390}}</ref>.
 
Ймовірно, що вторинний голосний звук, який розвивався після плавного, був коротше звичайних [e] та [o], тобто повністю перехід до повноголосся можна представити як ''*TorT > *TorъT > ToroT, *TolT > *TolъT > ToloT'' тощо. На це вказує таке фонетичне явище української мови, як відсутність подовження [e] та [o] у другому закритому складі сполучень ''ToroT, ToloT, TereT, TeleT'' (тобто повноголосних) з наступним переходом ''o > i, e > i'' після занепаду редукованих. Відоме, що в разі якколи [o], [e] є за походженням колишніми редукованими, переходу ''o > i, e > i'' не спостерігається: ''сон (< *sъnъ), вовк (< *vьlkъ), лоб (< *lъbъ), рот (< *rъtъ), мох (< *mъxъ)''. Внаслідок цього відсутнє очікуване [i] у другому складі сполучень, що утворилися після перетворення сполучень з плавними. Наприклад,
* {{lang-x-slav|*rodъ}} > {{lang-orv|родъ}} > {{lang-uk|рід}} але {{lang-x-slav|*gordъ}} > {{lang-orv|городъ}} > {{lang-uk|город}} (не ''*горід'')
* {{lang-x-slav|*rogъ}} > {{lang-orv|рогъ}} > {{lang-uk|ріг}} але {{lang-x-slav|*bergъ}} > {{lang-orv|берегъ}} > {{lang-uk|бе́рег}} (не ''*беріг'')