Премія «Оскар» за найкращий міжнародний повнометражний фільм: відмінності між версіями

| 1948 (для фільмів [[1947 ву кіно|1947]])

| ''[[Чистильник взуттяШуша (фільм)|Чистильник взуттяШуша]]''

Коли перші церемонія нагородження Академії була проведена в 1929 році, жоден іноземний фільм не був удостоєний нагороди. На початку післявоєнного періоду (1947—1955) вісім іноземних фільмів отримали спеціальні чи почесні нагороди. Лідер Академії і член ради директорів [[Жан ХершольтГершольт]] стверджував, що «міжнародна премія, якщо правильно і ретельно відібрана, буде сприяти розвитку тісніших відносин між американськими та кіномитцями з інших країн».

Перший фільм на іноземній мові удостоєний такої нагороди була драма [[Італійський неореалізм|італійського неореалізму]] [[Чистильник взуттяШуша (фільм)|«Чистильник взуттяШуша»]], чия оцінка була такою: «Висока якість цього кіно, залучена до красномовного життя в країні, травмованої війною, є доказом всьому світу, що Творчий дух може тріумфувати над тяжким становищем». У наступні роки аналогічні нагороди отримали сім інших фільмів: один з Італії («[[Викрадачі велосипедів]]»), два з Франції («[[ПанМосьє ВінсентВенсан]]» і «[[Заборонені ігри (фільм)|Заборонені ігри]]»), три з Японії («[[Рашьомон (фільм)|Расемон]]», «[[Брама пекла (фільм, 1953)|Брама пекла]]» і «[[Самураї, ЛегендаСамурай: проШлях Мусасівоїна]]»), а також спільного франко-італійського виробництва («[[Біля стін Малапаги]]»). Ці нагороди, однак, були роздані на розсуд журі, а не на регулярній основі, і не є конкурентоспроможними оскільки не було інших кандидатів, а просто одна перемога фільму на рік.