Леонтій Карпович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Antwq (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
стиль, вікіфікація
Рядок 6:
Народився в сім'ї православного шляхтича, пінського протопопа. Освіту Карпович здобув у [[Вільно]], хоча висловлювалася думка, що навчався в [[Острог|Острозі]], зв'язок з яким ніколи не поривав. Ґрунтовна освіта, знання мов, суворий спосіб життя — все це зумовило авторитет Карповича у жителів Вільно.
 
У січні [[1609]] обраний послом на Варшавський [[вальний сейм]]<ref>загальнодержавний</ref>, де виступав проти уніатського[[Греко-католицизм|греко-католицького]] митрополита[[митрополит]]а Київського і Галицького [[Іпатій (Потій)|Іпатія Потія]]. Повернувшись, працював у братській друкарні над підготовкою до видання «[[Тренос]]у» [[Мелетій Смотрицький|М. Смотрицького]]. Після закриття друкарні й конфіскації «Треносу» два роки пробув у в'язниці.
 
Після звільнення Карпович прибув до [[Київ|Києва]], де прийняв чернечий постриг у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]]. Вірогідно, був одним з членів гуртка [[Плетенецький Єлисей Михайлович|Є. Плетенецького]] й брав участь у становленні [[Київська братська школа|Київської братської школи]]. У [[1615]] став першим архімандритом[[архімандрит]]ом Віленського Святодухівського монастиря, запровадив там «общежительні» правила. Як ректор очолив братську школу. Продовжував брати участь у видавничій справі, зокрема співпрацював з друкарнею у [[Єв'є]] (Вевісі). У серпні [[1620]], під час перебування в [[Україна|Україні]] Єрусалимського патріарха Теофана, який відновив українсько-білоруську православну ієрархію, Карповича було обрано кандидатом на Володимирське і Берестейське єпископство, але він не встиг [[Рукопокладення|хіротонізуватися]]&nbsp;— слабий здоров'ям, вмер, не доживши сорока років.
 
Карпович мав вплив на сучасників, зокрема на молодь, не тільки прикладом свого життя, а й блискучими за формою друкованими «[[Проповідь|казаннями]]», написаними тогочасною українсько-білоруською книжною мовою. Насичені [[Епітет|епітетами]], [[Метафора|метафорами]], порівняннями, риторичними фігурами та цитатами з [[Біблія|Біблії]], [[Патристика|патристики]] та [[Гімнографія|гімнографії]], вони були зразками проповідницького мистецтва, на яких вчилися спудеї [[Київська братська школа|Київської братської школи]], майбутні казнодії. Ті ж твори, що не потрапили до друку, поширювалися шляхом переписування. Про це свідчить казання під назвою «В неделю пред Рожеством Христовым Наука блаженного пастыря отца Леонтія архімандрита виленского», що знаходиться в київському рукописному збірнику 1-їполї пол. XVII&nbsp;ст.
 
Високо оцінював діяльність Карповича [[Петро Могила|П. Moгила]], який пізніше писав про нього у своїх сказаннях.
Рядок 30:
[[Категорія:Померли 1620]]
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Персоналії:Пінськ]]
[[Категорія:Ректори Віленської братської школи]]
[[Категорія:Православне духовенство Речі Посполитої]]