Почуття: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
стиль
Рядок 2:
 
* [[свідомість|свідомості]] з-за більш чи менш складного поєднання різного роду [[відчуття|відчуттів]].
* Складний стан [[організм]]у, що припускає тілесні зміни розпоширеногопоширеного характеру — в [[дихання|диханні]], [[пульс]]і, [[залоза|залозо]]-виділеннях тощо — і на ментальному рівні, стан [[Збудження (психологія)|збудження]] чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай [[імпульс]]ом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція — інтенсивна, то тоді виступає порушення [[інтелект]]уальних функцій, ступінь роздвоєння особистості, і тенденція щодо [[дія|дії]] неврівноваженого чи протопатичного характеру.
* Емоційний аспект [[розум]]ового життя та його виявлень на відміну від інтелектуального, вольового, чи [[дія (значення)|діяльного]] аспектів.
 
Рядок 9:
На відміну від емоцій і настроїв, почуття мають виражену об'єктивну прив'язку: вони виникають щодо чого або когось, а не ситуації в цілому. «Я боюсь цієї людини» — це почуття, а «Мені страшно» — це емоція.
 
ЯкЗа якістю почуття виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань відрізняють одні емоції і почуття від інших, наприклад радість від гніву, сорому, обурення, любові тощо.
 
Згідно з [[Павлов Іван Петрович|І. П. Павловим]], однією з фізіологічних підвалин почуттів є динамічні стереотипи, тобто утворені за життя системи тимчасових нервових зв'язків. «Тут виникають почуття важкості та легкості, бадьорості та стомленості, задоволення і прикрості, радості, торжества і відчаю тощо. Мені здасться, що часто такі почуття при зміні звичайного способу життя, при припиненні звичайних занять, при втраті близьких людей… мають своє фізіологічне підґрунтя значною мірою в зміні, в порушенні старого динамічного стереотипу й у складності становлення нового» (І. П. Павлов).
Рядок 17:
 
Існують різні характеристики емоцій.
* За значущістю переживання для людини емоції поділяються на '''позитивні та негативні.'''
* За характером впливу на організм — '''стенічні''', які активізують організм, підвищують настрій, посилюють працездатність, та '''астенічні''', котрі пригнічують, знижують його працездатність.
* За можливістю регулювання — ті, що '''піддаються регулюванню''', та ті які '''не піддаються регулятивному впливові'''.
* За характером перебігу — '''уповільнені та вибухові'''.
* За структурою — '''однорідні (прості) і складні'''.
* За ступенем значущості — '''локальні''', пов'язані з безпосереднім переживанням певної життєвої події, та '''фундаментальні,''' що зумовлені переживанням життєво важливих подій.
* За виконуваними функціями — '''оцінювальні, гальмівні, активізуючі''' тощо.
 
'''Моральні почуття''' — це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Їхнім джерелом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільних цілей. Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їхнього спілкування і стали важливим засобом оцінки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості.