Яманідзе Шота Давидович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м геть расейскій язьік з української Вікіпедії! за допомогою AWB
Рядок 1:
{{Футболіст
| имяім'я = Шота Яманідзе
| полное имяповне-ім'я = Шота Давидович Яманідзе
| прозвищепрізвисько =
| изображениезображення =
| дата рождения-народження = 15.3.1937
| место рождениямісце-народження = [[Тбілісі]], [[СССР]]
| гражданствогромадянство =
| дата смерти-смерті = 15.10.1971
| местомісце смертисмерті = [[Тбілісі]], [[СССР]]
| ростзріст = 177 см
| весвага = 75 кг
| позицияпозиція = [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]], [[Нападник (футбол)|нападник]]
| юнацькі-клуби =
| молодёжные клубы =
| клубний гравець =
| клубы =
{{Футбольна кар'єра|1954—1967|{{Флаг СССРURS-||20px}} [[Динамо (футбольний клуб, Тбілісі)|«Динамо» (Тбілісі)]]|300 (65)}}
| гравець збірної =
| национальная сборная =
{{Футбольна кар'єра|1959|{{Флаг СССРURS-||20px}} [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|СССР (ол.)]]|1 (0)}}
| нагороди = {{Медаль «За трудову доблесть»|1968}} {{Заслужений майстер спорту СРСР}}
}}
Рядок 24:
 
== Біографія ==
Шота Яманідзе народився і виріс в [[Тбілісі]], в невеликому дворі по вулиці Варціхській (Чугуретський район) він робив перші кроки у футболі. Серед однолітків він помітно виділявся своїм технічним арсеналом, виробленим щоденною грою зіз сусідськими хлопчаками. Футбол з дитинства притягував його і він вирішив вступити до спеціалізовану 35-ту футбольну школу. Батьки були не в захваті від вибору сина, але його завзятість зрештою взяла верх і він вступив в 35-ту школу. У старших класах Шота вже грав в першій команді 35-ї школи.
 
У 1953 році його помітив ветеран тбіліського «Динамо» [[Кікнадзе Арчіл Самуїлович|Арчіл Кікнадзе]] і запросив до юнацької збірної Грузії. Шота вручили капітанську пов'язку і в тому році капітан збірної Грузії разом з командою завоював перше місце серед юнацьких збірних команд СРСР. На нього відразу ж звернули увагу фахівці футболу.
Рядок 34:
У 1959 році тбіліське «Динамо» повернулося до когорти найсильніших. Повернувся в команду видатний грузинський тренер [[Жорданія Андрій Дмитрович|Андро Жорданія]]. Перейшов в «Динамо» з московського «Локомотива» [[Калоєв Заур Григорович|Заур Калоєв]]. Жорданія зробив ряд перестановок в команді. Шота Яманідзе блискуче виконував роль лівого півзахисника. Того року тбіліське «Динамо» перемогло на виїзді таких незручних суперників, як донецький «Шахтар», московські команди ЦСКА, «Динамо», «Спартак», в Куйбишеві — «Крила Рад». Тбіліське «Динамо» в п'ятий раз стало бронзовим призером СРСР. Для Шота Яманідзе це була перша бронзова медаль.
 
[[31 жовтня]] [[1960]] року Шота зіграв у [[Фінал кубка СРСР з футболу 1960|фіналі Кубка СРСР]] проти московського «Торпедо». За 20 секунд до кінця овертайму за рахунку 3:3 [[Іванов Валентин Козьмич|Валентину Іванову]] вдалося забити четвертий гол і «Торпедо» завоювало Кубок. При цьому Шота Яманідзе грав усі 120 хвилин з новокаїновою блокадою, але, тим не менш, він провів його на високому рівні. Шота не вдалося потримати Кубок ву своїх руках, але через чотири роки, «Динамо» (Тбілісі) взяло реванш у московського «Торпедо» в [[Ташкент]]і і завоювало звання чемпіонів СРСР. Але до цього, у 1962 році тбіліське «Динамо» повторило успіх 1959 року і стало бронзовим призером. Шота Яманідзе отримав другу бронзову медаль. Через рік Шота одружився на тбіліській дівчині Тоджині Монцелідзе. У них народилося двоє дітей — старша Ірина і молодший Дато.
 
1964 року [[Чемпіонат СРСР з футболу 1964 (клас «А», перша група)|доля чемпіона СРСР]] вирішувалася на нейтральному полі ташкентського стадіону «Пахтакор» у зустрічі тбіліського «Динамо» і московського «Торпедо». Динамівці перемогли з рахунком 4:1 і вперше стали чемпіонами СРСР. У цьому матчі удостоїлась похвали була пара хавбеків — капітан команди Шота Яманідзе і [[Січінава Георгій Володимирович|Георгій Січінава]].