Відмінності між версіями «Спасо-Преображенський собор (Чернігів)»

м
нема опису редагування
(прибрано зайву категорію, вікіфікацію, правопис)
м
}}
 
'''Спа́со-Преображе́нський собо́р''', або '''Спа́ський собо́р''' у [[Чернігів|Чернігові]] — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда [[Чернігівське князівство|Чернігівського князівства]]. Пам'ятник [[Архітектура Київської Русі|давньоруського зодчества]]. Зала храму є чи не найкращою в України для звучання голосу; акустичні характеристики зали — вражаючі і неперевершені.
 
== Історія ==
Після смерті [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]], в [[1015]] році почалися часи князівських чвар та ворожих нападів. Мир настав тільки після того, як [[Ярослав Мудрий|Ярослав Володимирович]] та [[Мстислав Хоробрий|Мстислав Володимирович]] поділили між собою землі. У перші десятиліття князювання Ярослава великого будівництва у Києві не проводилося. На противагу цьому в Чернігові, який був центром князівства у якому правиви Мстислав починається спорудження князівського центру. Дослідники припускають, що князь багато в чому наслідував свого батька Володимира. Ще будучи князем у Тмуторокані, [[1022]] року Мстилав побудував Богородичну церкву, можливо взявши за взірець Богородичну Десятинну церкву в Києві. Під час Тмутороканської експедиції [[1952]] року археолог Борис Рибаков дослідив залишки кам'яної церкви, яка за своїми технічними та архітектурними характеристиками була дуже схожа на Десятинну церкву в Києві. Таким чином, можна припустити, що це і була та сама Богородична церква, адже інших кам'яних споруд знайдено не було.
 
У [[1035]] році [[Мстислав Хоробрий|Мстислав Володимирович]] починає будівництво Спасо-Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому Спасі, адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.
}}</ref> Іконостас також був декілька разів перероблений. На місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.
 
[[1814]]&nbsp;р. за ініціативою єпископа [[Михаїл Десницький|Михаїла Десницького]] складено проект розпису інтер'єру храму, який так і не був реалізований. Натомість у життя був втілений спрощений проект єпископа, який виконав художник Я. Юринов з помічниками. Тоді, через недбалість майстрів було частково замальовано фрески 11 століття. Після цього стінопис ще кілька разів поновлювався.
 
[[1818]]&nbsp;р. за проектом архітектора [[Карташевський Антон Іванович|Антона Карташевського]] біля західного, північного та південного порталів було зведено просторі тамбури, а в кінці 19 &nbsp;ст. позолочено верхи. Після таких змін собор фактично і набув сучасного вигляду.
 
Від давнього декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, деякі фраґменти фресок з [[11 століття]] (серед інших зображення [[Фекла Іконійська|святої Теклі]], що зберігалося в музеї, загинуло 1941); підлогу з шиферних інкрустованих мозаїчних плит, прикрито керамічними.
=== Дослідження ===
 
[[1923]] організовано масштабні архітектурно-археологічні дослідження Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Її проводила група видатних українських науковців: [[Макаренко Микола Омелянович|Микола Макаренко]], [[Іван Моргилевський]], [[Євфимовський Володимир Степанович|Володимир Євфимовський]].
 
=== Сучасний стан ===
 
Частина багатої колись золотої і срібної церковної утварі зберігається в [[Чернігівський історичний музей|Чернігівському історичному музеї]]. З [[1967]] Спасо-Преображенський собор входить до складу [[Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»|Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»]].
 
Богослужіння в храмі відправляють клірики [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]].<ref>[http://www.thisisukraine.org/index.php/uk/what-to-see/cherkvy/47.html Спасо-Преображенський собор]&nbsp;— ThisIsUkraine.org</ref>
== Цікаві факти ==
 
У серпні [[1914 ]]&nbsp;року у Спаському соборі майбутній український письменник [[Казка Аркадій Васильович|Аркадій Казка]] за дорученням майбутнього знаного поета та політика [[Василь Еллан-Блакитний|Василя Елланського]] прийняв присягу на вірність [[Братство самостійників|Братству самостійників]] у юнака-гімназиста [[Бжеський Роман Степанович|Романа Бжеського]].<ref>{{cite web | url = http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/znayomstvo-z-arkadiyem-kazkoyu-prysyaga | title = Знайомство з Аркадієм Казкою. Присяга | publisher = Газета «День» | author = Тамара Демченко, Володимир Бойко | date = 27 серпня 2015 | accessdate = 10 жовтня 2016 }}</ref>
 
== Галерея ==