Відкрити головне меню

Зміни

стиль, попи не там
 
=== Період визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр ===
[[Файл:Esze_Tamás_Rusz.jpg|міні|праворуч|220пкс|Томаш Есе&nbsp;— ватажок куруців]] У [[1703]]–[[1711]] роках закарпатці брали участь у визвольній війні проти [[Династія Габсбургів|Габсбургів]]. Поштовхом до загального виступу стали події в Березькому комітаті, де незадоволених очолив відважний селянський ватажок, учасник повстання [[1697]]–[[1698]] років [[Томаш Есе]] з села Тарпа. Ядро повстанського загону становили селяни з сіл [[Вари]] [[Берегівський район|Берегівського району]] та Тарпи (сучасна Угорщина). До них приєдналися загони з Мукачівщини на чолі з Михайлом Папом із Мукачева та Альбертом Кішем із села [[Баркасово|Баркасова]]<ref>Esze Tamás. A tiszaháti felkelés.&nbsp;— Budapest, 1952.&nbsp;— 8-9. old.</ref>. Серед керівників повстанців були Дьєрдь Біге із села Бені, Янош Мойш тощо<ref>Waltherr Imre. Károlyi Sándor emlékiratai a Rákóczi-háború kezdetéről // Századok.&nbsp;— 8. évf.&nbsp;— 5. sz.&nbsp;— Budapest, 1874.&nbsp;— 313—330. old.{{ref-hu}}</ref><ref>A velenczei követ már junius 9-ikén írja, hogy az elégületlenek három zászló alá sorakoznak: a Rákóczi, Bercsényi és Petrőczy zászlaja alá.&nbsp;— Malagola a Deutsche Revueben, 1907.&nbsp;— 92 old.{{ref-hu}}</ref>. Повстання швидко охопило сусідні села&nbsp;— [[Вилок]], [[Бене_(Берегівський_район)|Бене]], [[Мужієво]]&nbsp;— і поширилося на Березький, Угочанський, Марамороський та Ужанський комітати. На Рахівщині бойове ядро повстанців складали [[опришки]] на чолі з [[Пинтя Хоробрий|Пинтею]], Федором Бойком, Іваном Пискливим. В Ужанському комітаті, на Перечинщині, керівником повстання став Іван Беца. Повстанці громили панські маєтки, державні установи, попівські господарства, вбивали чиновників та збирачів податків, виганяли уніатськихгреко-католицьких попів…священиків…
[[Файл:Dolha kuruc.jpg|міні|праворчу|220пкс|План-схема битви куруців 7 червня 1703 року]]
[[21 травня]] [[1703]] року червоні прапори&nbsp;— символ волі&nbsp;— були розгорнуті в Тарпі та в сусідньому селі Варах<ref>Исламов Т., Пушкаш А., Шушарин В. История Венгрии:&nbsp;— Том 1&nbsp;— Москва: Наука, 1971.&nbsp;— С. 430{{ref-ru}}</ref>. Це було поштовхом до виступу народних мас. Війна з самого початку мала антифеодальний характер. Повстанці громили феодальні помістя, феодали рятувалися в замках, тікали під захист австрійських військ.
Анонімний користувач