Валеологія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м вилучена Категорія:Педагогіка за допомогою HotCat
Osterlich (обговорення | внесок)
Корекція упереджених тверджень, введення критики на основі підручників з валеології
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 1:
{{Нейтральність сумнівна|дата=лютий 2013}}
'''Валеоло́гія''' ({{lang-lat|valeo}} — «здоров'я», «бути здоровим») — сучаснасучасний інтегральнакомплексний [[наука]]підхід, проякий фундаментальніставить законипредметом духовногосвого дослідження духовне, психічногопсихічне іта фізичногофізичне [[здоров'я]] як окремої особилюдини, так і всього [[Суспільство|суспільства]] загаломпретендує на новому етапіінтегральний йогопідхід духовно-творчоїта [[Еволюція|еволюції]]науковість. Вперше цей термін запропонував [[професор]] [[Брехман|І. І. Брехман]] [[1980]] року.
 
ВалеологіяПрихильники синтезуєвалеології стверджують, що дана дисципліна опрацьовує знання про людину й особливості її взаємодії з природою і суспільством, накопичені в таких галузях знань, як [[філософія]], [[соціологія]], [[психологія]], [[біологія]], [[анатомія]] і [[фізіологія людини]], [[екологія]], [[Традиційна медицина|традиційна]] і [[народна медицина]], [[етнографія]], [[релігієзнавство]], [[культура]] тощо. У валеології застосовують методи [[Прикладна математика|прикладної математики]]: [[Математична статистика|статистики]], [[валеометрія|валеометрії]], [[комбінаторика|комбінаторики]], [[логіка|логіки]].
* ''Валеологія'' — це нова інтегративна галузь знань, комплексна навчальна дисципліна, що вивчає закономірності, способи та механізми відновлення і зміцнення [[здоров'я]] людини з використанням природних оздоровчих методів і технологій.
* ''Валеологія'' — наука про формування, збереження, зміцнення та передачу здоров'я (генетичний фактор) за допомогою, як правило, немедикаментозних, природних чинників і засобів.
* ''Валеологія як навчальна дисципліна'' є сукупністю знань про індивідуальне здоров'я людини та [[здоровий спосіб життя]].
 
У валеології виділяють три складові частини: 1) валеософія (філософія здоров'я, або мудрість здоров'я), 2) валеометрія (вимірювання здоров'я), і 3) валеопрактика (оздоровлення організму).
Валеологія синтезує знання про людину й особливості її взаємодії з природою і суспільством, накопичені в таких галузях знань, як [[філософія]], [[соціологія]], [[психологія]], [[біологія]], [[анатомія]] і [[фізіологія людини]], [[екологія]], [[Традиційна медицина|традиційна]] і [[народна медицина]], [[етнографія]], [[релігієзнавство]], [[культура]] тощо. У валеології застосовують методи [[Прикладна математика|прикладної математики]]: [[Математична статистика|статистики]], [[валеометрія|валеометрії]], [[комбінаторика|комбінаторики]], [[логіка|логіки]].
 
Головною метою валеології є оздоровлення людини шляхом залучення її до здорового способу життя.
 
Валеологія складається з двох частин: 1) загальна валеологія і 2) приватна валеологія. Загальна — це, по суті, наукова основа здорового способу життя людини. Приватна валеологія – це медична, екологічна, психологічна і т.д., в тому числі і фізкультурна, і адаптивна валеологія. Водночас у валеології виділяють три складові частини: 1) валеософія (філософія здоров'я, або мудрість здоров'я), 2) валеометрія (вимірювання здоров'я) і 3) валеопрактика (оздоровлення організму).
 
Завдання валеології:
Рядок 17 ⟶ 11:
# формування нового ненасильницького і духовно-творчого мислення;
# формування здорової, активної, творчої людини, здатної впродовж всього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров'я на належному рівні.
 
Предмет медичної валеології — індивідуальне [[здоров'я людини]], його механізми, можливості їх корекції, [[резерви здоров'я людини]], а також [[здоровий спосіб життя]].
 
Об'єкт валеології — [[людина]], що перебуває в усьому діапазоні здоров'я (здорова, «третій стан», хвора). Психосоматичний функціональний стан людини з урахуванням усієї складності та різноманіття біологічних, соціально-економічних, екологічних, морально-етичних, побутових, професійних, суспільно-політичних та інших умов життєдіяльності.
 
До валеології належить [[харчування]], фізичний стан людини, рівень функціонування всіх [[орган (анатомія)|органів]], [[Клітина|клітин]], [[Тканина (біологія)|тканин]], їхня [[Адаптація (біологія)|адаптація]] до [[Середовище існування|середовища]] та їхнє відновлення; рівень [[Регенерація (біологія)|регенерації]] організму, рівень захисту організму і [[Працездатність людини|працездатність]].
 
Пропагандистами ідей валеології вважають відомих усьому світу людей, таких як [[Френсіс Бекон|Бекон]], [[Томмазо Кампанелла|Кампанелла]], [[Петро Могила]], [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]], [[Іммануїл Кант|Кант]], [[Мечников Ілля Ілліч|Мечников]], [[Ціолковський Костянтин Едуардович|Ціолковський]],  [[Реріх Микола Костянтинович|Реріх]], [[Чижевський Дмитро Іванович|Чижевський]],  [[Бехтерєв Володимир Михайлович|Бехтерев]], [[Павлов Іван Петрович|Павлов]], [[Вернадський Володимир Іванович|Вернадський]], [[Сухомлинський Василь Олександрович|Сухомлинський]], [[Стівен Гокінг]], [[Амосов Микола Михайлович|Амосов]], а також [[Піфагор]], [[Сократ]], [[Діоген Синопський|Діоген]], [[Гіппократ|Гіпократ]], [[Авіценна|Авіцена]], [[Феодосій Печерський]], [[Агапій Печерський|Агапіт]]. 
 
== Критика ==
 
Валеологія піддається гострій критиці з боку академічної науки. З боку релігії також було зафіксовано негативне ставлення.
Багато представників науки і релігії, [[Засоби масової інформації|ЗМІ]], суспільних діячів у свій час критикували валеологію. Зокрема, її обвинувачували в пропаганді сексу.
 
УТак у грудні 1999 року 140 вчених і суспільних та релігійних діячів [[Росія|Російської Федерації]] підписали відкритий лист міністру освіти [[Російська Федерація|РФ]], критикуючи валеологію. Листа підписали академіки і члени державних наукових академій: [[Російська академія наук|РАН]], [[Російська академія медичних наук|РАМН]], включно з президентом Російської академії медичних наук [[Покровський|В. І. Покровським]]. Валеологію критикують також російські філософи, визначаючи її як одну з [[Ментальність|ментальних течій]] сучасності та відзначаючи необґрунтованість [[світогляд]]них претензій валеології і спірність її висновків.
 
Варто зазначити, що дана дисципліна не має чіткого наукового апарату, а під виглядом інтегрального підходу залучає поряд із даними з медицини, біології та інших наук ще й елементи релігії, окультизму, езотеризму і т.д. Наприклад, у підручниках можна побачити оперування термінами "біополе", "аура", "піст", "чакри" й при цьому конкретне апелювання до авторитетних досліджень відсутнє, а більшість джерел - традиційні та астрологічні уявлення, східні напівмістичні вчення і трактати, абсолютно неконкретні, видерті з контексту чи розмиті звернення до авторитетів ("за Фрейдом", "Вернадський писав"). Науковість валеології обмежується елементарними знаннями з медицини (напр., значення норми артеріального тиску або частоти серцебиття) та частковим введенням наукової термінології<ref>{{Cite book|title=Валеологія|last=Грибан В.Г.|first=|year=2008|publisher=|location=Київ|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
Через цю невизначеність і претензії на всеохопність трапляються випадки пристосовництва валеології до певних вчень. Наприклад, якщо православна Церква критикує валеологію за пропаганду сексу та розпусти<ref>{{Cite web|url=http://svitlo.orthodox.lviv.ua/2000/n9/00_9s6.htm|title=Газета "Світло Православ'я"|last=D.|first=Alex|website=svitlo.orthodox.lviv.ua|accessdate=2017-08-22}}</ref>, то католицька та греко-католицька - пристосувала її під свої рамки, вводячи в її курс лекції за налаштування молоді проти абортів та проти використання контрацептивів.
 
Валеологію критикують також російські філософи, визначаючи її як одну з [[Ментальність|ментальних течій]] сучасності та відзначаючи необґрунтованість [[світогляд]]них претензій валеології і спірність її висновків.
 
Незважаючи на критику валеології академічною наукою та відсутність обґрунтування її наукового апарату дана дисципліна все ж активно вводиться в українську систему освіти.
У грудні 1999 року 140 вчених і суспільних та релігійних діячів [[Росія|Російської Федерації]] підписали відкритий лист міністру освіти [[Російська Федерація|РФ]], критикуючи валеологію. Листа підписали академіки і члени державних наукових академій: [[Російська академія наук|РАН]], [[Російська академія медичних наук|РАМН]], включно з президентом Російської академії медичних наук [[Покровський|В.&nbsp;І.&nbsp;Покровським]]. Валеологію критикують також російські філософи, визначаючи її як одну з [[Ментальність|ментальних течій]] сучасності та відзначаючи необґрунтованість [[світогляд]]них претензій валеології і спірність її висновків.
 
== Див. також ==