Сосна Веймута: відмінності між версіями

Широко поширена на північному сході [[США]] (всі штати на схід від [[Міннесота|Міннесоти]], [[Айова|Айови]], [[Іллінойс]]у, [[Кентуккі]], [[Теннессі]] і [[Джорджія|Джорджії]]) і південно-східних провінціях [[Канада|Канади]] ([[Ньюфаундленд]], [[Нова Шотландія]], [[Нью-Брансвік]], [[Острів Принца Едварда]], [[Квебек (провінція)|Квебек]], [[Онтаріо]] і [[Манітоба]]), а також на французьких островах [[ Сен-П'єр і Мікелон]]. Відомі варіації у [[Мексика|Мексиці]] і [[Гватемала|Гватемалі]].

== Екологічна приуроченість ==
Дерево швидко росте й невибагливе до [[ґрунт]]ів. У молодому віці може вражатись іржастими грибами.
На півночі ареалу росте на рівні моря, на півдні піднімається на висоту до 1500&nbsp;м над рівнем моря. Віддає перевагу добре дренованим супіщаним ґрунтам і прохолодному, вологому клімату, хоча трапляється й на верхових болотах та на скелястих узгір'ях. В Україні є значні насадження сосни Веймута, вона добре акліматизувалась і дає високопродуктивні насадження. Вона швидкоросла, морозостіка, більш тіневитривала, аніж сосна звичайна, не дуже вибаглива до родючості ґрунту (як і сосна звичайна). Уражується іржастими грибами ''Peridermium strobi'' (проміжний хазяїн — [[смородина чорна|чорна смородина]])<ref>Сосна Веймутова (біла)//Бродович Т., Бродович М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 12.</ref>.