Кремація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Теперішній час: Виправлення помилки, допущеної при автоматичному перекладі |
→Історія: Кремація в Біблії царя Саула |
||
Рядок 11:
У Європі кремація широко використовувалася в [[Стародавня Греція|Древній Греції]]. Греки вважали, що спалювання допоможе покійному в потойбічному світі. Потім ця традиція була перенесена в [[Стародавній Рим]]. Там кремовані останки стали зберігати в особливих місцях — [[колумбарій|колумбаріях]].
В [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] описана кремація першого Ізраїльського царя [[Саул|Саула]] і його синів, які загинули в битві з [[Філістимляни|філістимлянами]]. Коли піддані царя забрали тіла убитих, їх з почестями кремували, а потім поховали<ref>[http://www.eleven.co.il/article/13249 Электронная еврейская энциклопедия: Погребение] «Кремация, вероятно, не рассматривалась как осквернение трупа, что явствует, например, из рассказа о том, как жители Явеш-Гил‘ада сожгли изувеченные тела Саула и его сыновей (а после погребли только кости), сделав это из «милости» (хесед) к своему владыке (I Сам. 31:9–13; II Сам. 2:5)»</ref>: {{text|і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там. І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день. (''[[Перша книга Самуїла|1 Сам.]] [[s:Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)#31:12|31:12-13]]'')}}
У християнстві кремація вважалася ознакою язичництва. Тому з поширенням християнства вона поступилася місцем похованням в землю. До [[400]] р. н. е. більшість народів Західної Європи прийняли християнство і відмовилися від кремації. 785 року, під загрозою смертної кари , [[Карл Великий]] заборонив кремацію, і вона була забута приблизно на тисячу років.
| |||