Вікіпедія

Вук Караджич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення, доповнення
Рядок 1:
{{особа}}
'''Вук Стефанович КараджичКара́джич''' ({{lang-sr|Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić}}; {{Життєпис|brackets=no}}) — [[Серби|сербський]] [[Мовознавець|лінгвіст]], [[письменник]], [[Філософ|мислитель]], діяч національного відродження.
 
== Життєпис ==
Уродженець Валевського краю, син селянина Стефана Караджича, Вук був учасником [[Перше сербське повстання|повстання 1804 року]].
 
З [[1814]]  р. розпочав літературну діяльність. Реформував сербську літературну мову і стандартизував сербську [[кирилиця|кирилицю]]. В основу сербського правопису поклав принцип «як чуємо, так і пишемо». Створив перший словник [[сербська мова|сербської мови]] (перше видання 1818 р., друге 1852), переклав [[Новий Заповіт]] (1847). Його творчість вплинула на розвиток галицького літературного відродження 1830-х.
Караджича обирали на дійсного члена [[Одеське товариство історії і старожитностей|Одеського товариства історії та старожитностей]] (1842), члена багатьох європейських АН, зокрема [[Австрійська академія наук|Віденської]] (1848), [[Прусська академія наук|Прусської]] в Берліні (1850), чужоземний член-кореспондент [[Петербурзька Академія Наук|Петербурзької АН]] (1851), почесний член [[Харківський університет|Харківського університету]] (1846).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вук_Караджич