Битва за Гендерсон-Філд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Категоризація
стиль
Рядок 56:
[[Файл:VandegriftDesk.jpg|thumb|right|Генерал [[Александер Вандегріфт|Вандегріфт]] в своїй командирській палатці на Гуадалканалі]]
 
Перша операція американської морської піхоти проти японських військ західніше від Матанікау, що проходила [[23 вересня|23]]-[[27 вересня]] 1942 року силами трьох [[батальйон]]ів, була відбита солдатами Кавагуті під командуванням полковника [[Акіносуке Ока]]. Під час другої операції 6-9 жовтня значні сили морської піхоти успішно перетнули річку Матанікау, атакували нещодавно прибувшіприбулі японські війська з 2-ї Сендайської піхотної дивізії під командуванням генералів Масао Маруями і Юміо Насу, та нанесли значних втрат японському 4-му піхотному полку. В результаті другої операції японці залишили свої позиції на східному березі Матанікау і відступили.<ref>Zimmerman, ''The Guadalcanal Campaign'', сс. 96-101, Smith, ''Bloody Ridge'', сс. 204-15, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 269-90, Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', сс. 169-76 і Hough, ''Pearl Harbor to Guadalcanal'', сс. 318-22. 2-а піхотна дивізія отримала назву «Сендай» тому, що більша частина її солдатів була з префектури Міягі.</ref>
 
В той же час генерал-майор [[Міллард Гармон]], який командував американською армією в Південній частині Тихого океану, переконав віце-адмірала Роберта Л. Гормлі, командуючого силами Союзників в Південній частині Тихого океану, що американська морська піхота на Гуадалканалі має потребу в підкріпленнях для успішної оборони острову від майбутнього японського наступу. В результаті 13 жовтня морський конвой доставив 2 837 солдатів із 164-го піхотного полку, підрозділу Північна Дакота Національної гвардії армії США, що входив в 23-ю піхотну дивізію армії США, на Гуадалканал.<ref>Cook, ''Cape Esperance'', сс. 16, 19-20, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 293-97, Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 147-49, Miller, ''Guadalcanal: The First Offensive'', сс. 140-42 і Dull, ''Imperial Japanese Navy'', с. 225.</ref>
 
Кораблі [[Гун'їті Мікава|Мікави]] продовжували нічну морську доставку солдатів і озброєння на Гуадалканал. З 1 по [[17 жовтня]] японські конвої доставили 15 000 солдатів, включаючи залишки 2-ї піхотної [[дивізія|дивізії]] і один полк 38-ї піхотної дивізії, а також артилерію, танки, боєприпаси і продовольство, на Гуадалканал. Один із рейсів, 9 жовтня, доставив на острів генерала Хякутаке, який особисто очолив приготування до наступу. Мікава також відправляв важкі крейсери декілька разів для бомбардування Гендерсон-філд. В ніч 11 жовтня одна з бомбардувальних місій була перервана кораблями флоту США, які отримали перемогу в [[Бій біля мису Есперанс|бою біля мису Есперанс]] .<ref>Dull, ''Imperial Japanese Navy'', сс. 226-30, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 289—330, Morison, ''Struggle for Guadalcanal'', сс. 149-71, Hough, ''Pearl Harbor to Guadalcanal'', с. 322 і Rottman, ''Japanese Army'', с. 61. Японські солдати, доставлені на Гуадалканал за цей період, входили перважно в 2-гу піхотну дивізію, два батальйонабатальйони 38-го піхотного полку, крім того було доставлено артилерійський, танковий, інженерний та інші підрозділи.</ref>
 
[[Файл:Lieutenant General Harukichi Hyakutake in front of HQ Rabaul.jpg|thumb|left|Японський генерал Харукіті Хякутаке перед своєю штаб-квартирою в Рабаулі перед відправленням на Гуадалканал]]
Рядок 84:
В цей час доби Сумійосі підготував свої війська до наступу на американські позиції із заходу. 18 жовтня він почав обстріл [[Гендерсон-філд]] 150-мм гаубицями. Залишки 4-го піхотного полку під командуванням полковника Номасу Накагуми почали відкрито збиратися біля мису Крус (на березі західніше Матанікау). 19 жовтня полковник Акіносуке Ока направив загін в 1 200 солдатів із 124-го піхотного полку форсувати Матанікау і почати рух в напрямку височини на східному березі річки.<ref>Rottman, ''Japanese Army'', с. 62, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 342-44, Hough, ''Pearl Harbor to Guadalcanal'', сс. 330-32, Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', сс. 186-93, Miller, ''Guadalcanal: The First Offensive'', сс. 159-60.</ref>
 
23 жовтня війська Маруями рухались через джунглі до американських позицій. Кавагуті по своїй власній ініціативі почав переміщувати своє праве крило на схід, вважаючи, що американський захист в цій зоні буде слабкіший. Маруяма через одного з офіцерів свого штабу наказав Кавагуті притримуватися початкового плану наступу. Після отримання відмови Кавагуті був відсторонений від командування і замінений полковником Тосінарі Сьодзі, командиром 230-го піхотного полку. Ввечері після отримання інформації, що сили парвогоправого та лівого крил все ще знаходяться в дорозі до американських позицій, Хякутаке відклав наступ на 19:00 24 жовтня. Американці залишалися в повній необізнаності про наближення сил Маруями.<ref>Griffith, ''Battle for Guadalcanal'', с. 193, Frank, ''Guadalcanal'', сс. 346-48, Rottman, ''Japanese Army'', с. 62.</ref>
 
В цей день японський 11-й повітряний флот під командуванням Дзюн'їті Кусаки, що базувався в Рабаулі, відправив 16 [[Mitsubishi G4M|бомбардувальників]] і 28 винищувачів [[A6M Zero|Zero]] для нальоту на Гендерсон-філд. Для відбиття авіанальоту 24 [[Grumman F4F Wildcat|Wildcat]] і 4 [[Bell P-39 Airacobra|P-39]] ВПС Кактус піднялися в повітря, в результаті відбулася одна з найбільших авіабитв за всю Гуадалканальську кампанію. Японці втратили під час бою декілька літаків, але їх реальні втрати невідомі. ВПС Кактус втратили один Wildcat, проте пілот врятувався.<ref>Miller, ''Cactus Air Force'', сс. 143-44.</ref>