Чуваська мова: відмінності між версіями

| Назва=Чуваська мова

| Самоназва = Чăваш чĕлхи

| Регіон=[[Чуваська Республіка]], [[Татарстан]], [[Башкортостан]], [[Самарська область]], [[Ульяновська область]], [[Саратовська область]]

| Кількість_носіїв = ~1,3 млн.

| Офіційна=[[Чуваська Республіка]]

| Регулює=

| ISO_639-2=chv

| SIL=

| Зображення =

| Підпис =

|}}

Розділяється на дві майже ідентичних говірки. "Верхову" - "Вір’ял" (або ж "окаючу": ''хола = місто'') та "Низову" - "Анатрі" (або ж "укаючу": ''хула = місто'') Загальне число носіїв мови — близько 2.000.000 (в основному мешкають у Чувашії, Татарстані, Башкортостані, та прилеглих до цих республік областях). Чуваська мова<ref>http://www.cv-haval.org/ru/node/54 Эктор Алос-и-Фонт. Оценка языковой политики в Чувашии</ref> (разом з російською) є державною мовою [[Чуваська Республіка|Чуваської Республіки]].

За всіма ознаками чуваська мова є однією з '''найдавніших''' тюркських мов взагалі. Для неї характерна монгольська вимова звуків "р" і "л", на відміну від загальнотюркських "з" та "ш". До особливостей також належать: тенденція до відкритого кінцевого складу, специфічне закінчення множини ''сем'' (в інших тюркських мовах ''лар''). Довгий час в лінгвістичних колах побутувала думка, що чуваська мова взагалі не є тюркською. Проте детальне вивчення показало, що вона походить від давньо- (4-11 ст.) та старобулгарської (13-16 ст.) мов. Таким чином це єдина вціліла мова цієї підгрупи тюркської мовної групи. За деякими версіями схожою мовою розмовляли гуни.

* [http://ugraina.org/news/2015/04/29/5325.html Ugraїna: День чуваської мови: думки вголос]

* [http://ugraina.org/articles/5250.html Ugraїna: Русифікація лагідною не буває]&nbsp;— статистика викладання чуваської мови

 

{{Interwiki|cv|Тĕп страница|чуваською|}}