Муравйов Михайло Артемович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Wise2 (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
[[4 лютого]] [[1918]] року в [[Дарниця (станція)|Дарниці]] під Києвом видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції» ([[Російська революція (1917)|російської]]). При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), у результаті якого, серед інших, зруйнували будинок [[Грушевський Михайло Сергійович |Михайла Грушевського]] на [[Паньківщина|Паньківщині]]. Виконуючи наказ, радянські війська розстріляли в Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували киян, зокрема, був убитий київський митрополит [[Володимир (Богоявленський)|Володимир]] (винних у вбивстві не знайшли). На київську буржуазію наклали контрибуцію в п'ять мільйонів карбованців для утримання війська.
Муравйов був запеклим противником [[українізація|українізації]]. За даними дослідника В. А. Савченка, під час знаходження Муравйова в Харкові по місту їздив броньовик з написом «Смерть українцям!».<ref>[http://militera.lib.ru/bio/savchenko/index.html Савченко В.
Пізніше був призначений командувачем збройними силами [[Одеська радянська республіка|Одеської радянської республіки]], отримавши завдання виступити проти румунських військ, що прагнули захопити Бессарабію та Придністров'ї. Під його орудою [[Румчерод]] наприкінці лютого — на початку березня 1918 року провів акцію по захопленню найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії.
Рядок 47:
Після загибелі Муравйова серед комісарів і червоноармійців широко поширилися підозри проти взагалі всіх колишніх царських офіцерів. Крім того, наслідки заколоту виявилися вкрай важкими для фронту.
Як підкреслює дослідник Б. В. Соколов у своїй роботі «Михаил Тухачевский: жизнь и смерть „Красного маршала“»<ref>''Соколов Б.
== Примітки ==
|