Відмінності між версіями «Раймунд VII (граф Тулузький)»

правопис
(правопис)
(правопис)
У 1211 році на деякий час перебрався до Англії, де отримав підтримку з боку вуйко [[Іоанн I Безземельний|Джона I]], короля Англії. Згодом на деякий час повернувся на батьківщину, де оженився на доньці короля Арагону. Негативно сприйняв план батька, запропонований 1212 року папі римському, за яким Раймунд VI мав зректися влади на користь сина, що переходив під опіку Педро II, короля Арагону.
 
Але 1213 року після поразки при Мюре, де переконливу перемогу здобули хрестоносці, перебрався до Арагону. Звідти у 1215 році разом збатькомз батьком та графом Фуа рушив до Риму, щоб переконати папу римського припинити хрестовий похід. На Латеранському соборі того ж року батько Раймунда було позбвлено усіх володінь, окрім північної частки, яку планувалося передати Раймунду.
 
1216 року разом збатькомз батьком рушив до Арагону, на шляху побував в Генуї та Марселі. після цього Раймунд VIвиїхав до Арагону, а його син розпочав боротьбу із загарбниками. Вже 24 серпня зумів захопив Бокер. Звідси почав атакувати загони хрестоносців, що засіли в захоплених замках. 1217 року вдалося зайняти Тулузу. Протягом 1219 року Раймунд разом з васалами батька звільнив більшу частину Лангедоку. Успішнними були дії у 1220—1222 роках. 1222 року після смерті батька став новим графом Тулузьким.
 
=== Володарювання ===