Відмінності між версіями «Раймунд VII (граф Тулузький)»

правопис
(правопис)
(правопис)
| герб =
}}
'''Раймунд VII''' (*''Raymond VII'', [[1197]] — [[27 вересня]] [[1249]]) — [[граф]] [[графство Тулузи|Тулузи]], [[маркіз]] Провансу, герцог Нарбони у 1222—1249 роках. З огляду на дослідження 1990-х років, що виявили наявність ще двох графів Раймундів. які панували у 942—978 роках, то нумерація цього Раймунда може бути змінена на «IX».
 
== Життєпис ==
Продовжив боротьбу проти загарбників на чолі із [[Аморі VI де Монфор|Аморі де Монфором]], якого змусив підписати перемир'я 1223 року, поступившись Раймунду VII потужною фортецею Каркассон. 1224 року Монфор передав права на Тулузу, отриману від папи римського, французькому королю Людовику VIII. Останній оголосив новий хрестовий похід, що розпочався 1225 року з міста Бурж.
 
Раймунд VII неамагавсянамагався в першу чергу відновити та захистити основні землі — графство Тулузьке. Проте після виснажливої війни не мав ресурсів для оборони Прованського маркізату. Його землі були атаковано хрестоносцями, які 1226 року захопили важливе місто Авіньйон. війна тривала протягом 1226 року, коли Раймунд VII втратив Монпельє, Нарбон і Каркассон. Проте відмовився поступатися графством Тулузьким. В цей момент помер від дезинтеріїдизентерії король Людорвик VIII. Проте боротьба тривала, оскільки на бік ворогів перейшов архієпископ Нарбону, а граф Фуа, рід Тренкавель відмовилися від спротиву. Тоді Раймунд VII вирішив спиратися на катарів, яких хрестоносці жорстко переслідували. Водночас відновив союз з Англією, регенти якої підбурювалися феодалів північної Франції проти центральної влади.
 
Війна завершилася 1229 році, підписанням Паризького договору, за яким Раймунд VII зберігав за собою графство Тулузи, але поступався Прованським маркізатом, віконствами Каркассон, Альбі та Безьє, Прованський маркізат переходив у володіння папського престолу. Також вимушен був видати доньку за брата французького короля — Альфонса де Пуатьє. Крім того, усі укріплення Тулузи повинні були знищенні.