Раймунд VII (граф Тулузький): відмінності між версіями

Походив з династії Руерг (Раймундідів). Син [[Раймунд VI (граф Тулузький)|Раймунда VI]]. графа Тулузи, та Джоан Плантагенет (доньки Генріха II, короля Англії). Народився в липні 1197 року в замку Бокер. Здобув гарну освіту при дворі свого батька, відомого покровителя мистецтва і літератури. З вторгнення 1209 року хрестоносців на землі Лангедоку, які за покликом папи римського Іннокентія III рушили проти катарів, Раймунд намагався схилити батька зоорганізуватиорганізувати спротив усіх феодалів та міст області, проте марно.

У 1211 році на деякий час перебрався до Англії, де отримав підтримку з боку вуйко [[Іоанн I Безземельний|Джона I]], короля Англії. Згодом на деякий час повернувся на батьківщину, де оженився на доньці короля Арагону. Негативно сприйняв план батька, запропанованийзапропонований 1212 року папі римському, за яким Раймунд VI мав зректися влади на користь сина, що переходив під опіку Педро II, короля Арагону.

Але 1213 року після поразки при Мюре, де переконливу перемогу здобули хрестоносці, перебрався до Арагону. Звідти у 1215 році разом збатьком та графом Фуа рушив до Риму, щоб переконати папу римського припинити хрестовий похід. На Латеранському соборі того ж року батько Раймунда було позбвлено усіх володінь, окрім північноїчасткипівнічної частки, яку планувалося передати Раймунду.