Вікіпедія

Антонович Володимир Боніфатійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Korwinski (обговорення | внесок)
3956 редагувань
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
| зображення_підпис =
| ім'я при народженні =
| місце народження = [[Махнівка (Козятинський район)|Махнівка]], нині [[БердичівськийКозятинський повіт]],район|Козятинського [[Київська губерніярайону]], [[Російська імперія]]
| місце смерті = [[Київ]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]]
| причина смерті =
| підданство = {{RUSold}}
Рядок 27:
| автограф= Volodymyr Antonovych Signature 1881.png
}}
'''Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович''' ({{ДН2|30|1|1834|18}}, [[Махнівка (Козятинський район)|Махнівка]], нині [[КиївськаКозятинський губернія]], [[Російськарайон|Козятинського імперіярайону]]  — {{ДС2|21|3|1908|8}}, [[Київ]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]])  — український [[історія|історик]], [[археологія|археолог]], [[етнографія|етнограф]], [[археографія|археограф]], [[член-кореспондент]] [[РАН|Російської АН]] з [[1901]]; [[професор]] [[КНУ|Київського університету]] з [[1878]]; співорганізатор [[Стара громада|Київської Громади]], член [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Київського товариства старожитностей і мистецтв]].
 
== Біографія ==
 
=== Дитинство ===
{{Основна стаття|Антоновичі (рід)}}
Рядок 36 ⟶ 37:
[[Файл:Володимир Антонович. Volodymyr Antonovych.jpg|міні|200пкс|Володимир Антонович]]
[[Файл:Могила Володимира Антоновича.JPG|міні|200пкс|Могила Володимира Антоновича]]
Народився в містечку [[Махнівка (Козятинський район)|Махнівці]] [[Бердичівський повіт|Бердичівського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (тепер [[Козятинський район]], [[Вінницька область|Вінницької області]]), у родині зубожілих, безземельних [[Шляхта|польських шляхтичів]], генеалогічно споріднених з [[Правобережна Україна|Правобережною Україною]]<ref>За версією [[Польський біографічний словник|Польського біографічного словника]], за відомостями його вдови, брата, друзів, народився в [[Чорнобиль|Чорнобилі]] [[1830]] року. Начебто був охрещений [[священик]]ом [[УГКЦ]], що не можна було розкрити для загалу. Метрику [[1834]] року видав [[ксьондз]]; батько в ній був вказаний учнем [[Кременецький ліцей|Крем'янецького ліцею]],. мати Мати&nbsp;— Марія-Моніка &nbsp;— походила з роду Ґурських ({{lang-pl|Górskich}})</ref> [[Бердичівський повіт|Бердичівського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (тепер [[Козятинський район]], [[Вінницька область|Вінницької області]]), у родині зубожілих, безземельних [[Шляхта|польських шляхтичів]], генеалогічно споріднених з [[Правобережна Україна|Правобережною Україною]]<ref>Як засвідчує [[Житецький Гнат Павлович|Ігнат Житецький]], Володимир Антонович був сином польської гувернантки Гурської-Антонович, що походила з роду князів [[Любомирські|Любомирських]] та угорського переселенця Івана Джидая.</ref>.
 
До 10-ти років перебував з батьками, які працювали гувернерами в багатих шляхтичів{{sfn|Mioduszewski|1935|loc=S. 142.}}, зокрема в сім'ї [[шляхтич]]а-[[Українофільство|українофіла]] Оттона Абрамовича, Антонович здобув початкову освіту.
Рядок 53 ⟶ 54:
У [[1861]] році працював учителем (професор{{sfn|Mioduszewski|1935|loc=S. 143.}}) [[Латинська мова|латинської мови]] в [[Перша київська гімназія|першій Київській гімназії]].
 
Антонович часто їздив до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]]а, щоб налагодити зв'язки з редакцією журналу «[[Основа (журнал)|Основа]]». Там він уперше [[Публікація|опублікував]] дві свої розвідки [[Полеміка|полемічного]] характеру. Особливу реакцію української і польської громадськості викликала його [[стаття]] «Моя сповідь» ([[1862]]).
 
Становленню Антоновича як історика сприяло його знайомство з [[Максимович Михайло Олександрович|Михайлом Максимовичем]] та [[Іванишев Микола Дмитрович|Миколою Іванішевим]].
Рядок 59 ⟶ 60:
У [[1862]]–[[1865]] роках викладав загальну історію в [[Київський Володимирський кадетський корпус|Київському кадетському корпусі]].
Одночасно з [[1863]] року &nbsp;— секретар, а в [[1864]]–[[1880]] роках &nbsp;— головний редактор «[[Археографічна комісія|Тимчасової комісії для розгляду давніх актів]]» при канцелярії [[Київське генерал-губернаторство|Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора]].
 
Першу історичну працю Антонович написав [[1863]] року. Це була вступна розвідка «О происхождении казачества» до «[[Архив Юго-Западной России|Архива Юго-Западной России]]».
Рядок 67 ⟶ 68:
[[1871]] року його відряджають на два тижні до [[Санкт-Петербург|С.-Петербурга]] як депутата від [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університету]] на II [[Археологічний з'їзд]].
 
У [[1873]]–[[1876]] роках &nbsp;— член [[Південно-західний відділ Російського географічного товариства|Південно-західного відділу Російського географічного товариства]], а в [[1875]]–[[1876]] роках &nbsp;— його голова.
 
[[1874]] року брав участь у [[III Археологічний з'їзд|Третьому Археологічному з'їзді]] та був його секретарем.
Рядок 73 ⟶ 74:
З [[1874]] року став дійсним членом [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]], [[Одеське товариство історії і старожитностей|Імператорського одеського товариства історії та старожитностей]] та Церковно-археологічного товариства при [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київській духовній академії]].
 
[[1875]] року його відряджають на вісім місяців до [[Москва|Москви]] та [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]]а для роботи в [[Архів|архівах]] та [[Російська національна бібліотека|Імператорській публічній бібліотеці]].
 
[[1877]] року він отримав [[відрядження]] до [[Казань|Казані]] як депутат від [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університету Св. Володимира]] на IV [[Археологічний з'їзд]].
Рядок 110 ⟶ 111:
Мешкав у Києві за адресою Жилянська вулиця, 20 (з [[1880]]-х до [[1908]] року; будинок не зберігся).
 
Помер Антонович {{ДС|21|3|1908|8}} року, похований у [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № &nbsp;7). У квітні [[1967]] року на могильній плиті зроблено напис «Антонович Володимир. [[1834]]–[[1908]]. [[Українські історики|Український історик]]».
 
== Родина ==
Дружина &nbsp;— [[Антонович-Мельник Катерина Миколаївна|Катерина Антонович-Мельник]], син &nbsp;— [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитро Антонович]].
 
== Наукова діяльність ==
Рядок 129 ⟶ 130:
{{цитата|''Вам добре відоме, д. Падалице, що перше як відважитися розійтись із [[Шляхта|шляхтою]] і всіма її моральними достатками, я випробував усі шляхи замирення; вам відомо і те, яка була з вашого боку зустріч усіх спроб урезонити «вельможних» до людського поводження з [[Селяни|селянами]], до клопотання про [[Освіта|освіту]] народну на власних його національних основах, до визнання за українське, а не польське того, що є українське, а не польське; адже ж ви були свідком, як подібні міркування викликали спершу посвист та смішки, потім пересердя, глум і [[Ненормативна лексика|лайку]], а нарешті — несправедливі [[Донощик|доноси]] і натяки на [[Коліївщина|Коліївщину]]. Після того, певна річ, залишилося або зректися своєї [[Сумління|совісті]], або покинути наше [[суспільство]]; я вибрав останнє, і покладаю надію, що працею та любов'ю зроблю, що українці коли-небудь визнають мене за сина свого народу через те, що я готовий поділити з ним… Виходить, д. Падалице, ваша правда! Я — перевертень і пишаюсь цим так само, як пишався б в Америці, якби з плантатора перевернувсь на аболіціоніста, чи в [[Італія|Італії]] з папіста став би чесним працьовитим слугою спільної народної справи.''}}.
Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської [[Стара Громада|Старої Громади]], і за його ініціативою 1890 року в [[Галичина|Галичині]] дійшло до «угоди»„угоди“ між [[поляки|поляками]] й [[українці|українцями]] у Львівському сеймі. Антоновичу належить велика роль у реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до [[Львів|Львова]] і створення там наукового осередку.
 
В останній період життя Антонович дедалі більше уваги приділяв [[Археологічні дослідження|археологічним дослідженням]] [[Правобережна Україна|Правобережжя]]. Діяльність на цьому терені підсумована в працях «Розкопки„Розкопки в землях древлян»древлян“ ([[1893]]), «Археологічна„Археологічна карта Київської губернії»губернії“ ([[1895]]) і «Археологічна„Археологічна карта Волинської губернії»губернії“ ([[1902]]).
 
Створив українську археологію як науку, розробивши нову методику ведення розкопок. Дослідив стоянки періоду палеоліту, неоліту, провів розкопки поселень Трипільської культури, древлян та розробив їх класифікацію. Видав археологічні карти Київської й Волинської губерній (1895, 1900). Учасник багатьох загальноросійських археологічних з'їздів, міжнародного археологічного конгресу в Лісабоні (1880).
Рядок 137 ⟶ 138:
== Наукові праці ==
<div class="reflist4" style="height: 300px; overflow: auto; padding: 3px" >
Антонович &nbsp;— [[автор]] понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 9 томів «„[[Архив Юго-Западной России|Архива Юго-Западной России]]»“, що стосуються історії Правобережної України XVI–XVIIIXVI—XVIII століть. Вступні статті Антоновича до цих томів присвячені
* історії козацтва:
** О происхождении козачества (1863)
** Последние времена козачества на правом берегу Днепра по актам 1679–17161679—1716 гг. (1868)
* історії гайдамаччини:
** О гайдамачестве» (1876)
** О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г. (1902)
* історії селянства:
** О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770–17981770—1798 гг. (1870)
* історії шляхетства:
** О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России (1867)
* історії міст і міщанства:
** О городах в Юго-Западной России по актам 1432–17981432—1798 гг. (1870)
* історії церкви:
** Об унии и состоянии православной церкви с половины XVII до конца XVIII &nbsp;в. (1871).
 
Інші головні праці Антоновича:
* Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда (1877–18781877—1878)
* Киев, его судьба и значение с XIV по XVI &nbsp;ст. (1882)
* Уманський сотник [[Іван Гонта]] (1882)
* Монографии по истории Западной и Юго-Западной России (1885).
Рядок 162 ⟶ 163:
* Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (1874, редактор І, ІІІ розділів)
* Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России (1888) (див. також [[Літопис подій у Південній Русі]])
* Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси (1890–18961890—1896)
* Дневник Станислава Освенцима (1643–16511643—1651) та інші.
 
Антоновичу належать історичні примітки до видання [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайла Драгоманова]] «Исторические песни малорусского народа» (1874–18751874—1875).
 
Найважливіші праці Антоновича з археології:
Рядок 177 ⟶ 178:
 
=== Сучасні перевидання ===
* ''Антонович В. Б.'' Про Козацькі часи на Україні / післям. [[Слабошпицький Михайло Федотович|М. &nbsp;Ф. &nbsp;Слабошпицького]] ; комент. О. &nbsp;Д. &nbsp;Василюк та [[Гирич Ігор Борисович|І. &nbsp;Б. &nbsp;Гирича]]. &nbsp;— {{К.}} : [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]], 1991. &nbsp;— 238 с. &nbsp;— {{s|ISВN 5-308-01400-0}}.
* ''Антонович В. Б.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Antonovych/Moia_spovid_Vybrani_istorychni_ta_publitsystychni_tvory Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори] / упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський ; вст. ст. та коментарі В. Ульяновського. &nbsp;— {{К.}} : Либідь, 1995. &nbsp;— 816 с. &nbsp;— («Пам'ятки історичної думки України»). &nbsp;— {{s|ISBN 5-325-00529-4.}}
* ''Антонович В. Б.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Antonovych/Korotka_istoriia_kozachchyny/ Коротка історія козаччини.] &nbsp;— Вінніпег : УВАН, 1971. &nbsp;— 232 с.
 
== Ушанування пам'яті ==
Рядок 185 ⟶ 186:
 
== Праці ==
* [http://www.abc-people.com/data/antonovich/index.htm Володимир Антонович &nbsp;— історик, археолог, етнограф. Біографія, діяльність. Праці Антоновича]
 
== Примітки ==
Рядок 195 ⟶ 196:
* Антонович Володимир Боніфатійович // {{МСІУ}}
* Антонович Володимир Боніфатійович // {{УРЕ}}
* ''[[Багалій Дмитро Іванович|Багалій Д. І.]]'' Матеріали для біографії В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновича (з приводу двадцятої річниці з дня його смерті) // Збірник історично-філологічного відділу ВУАН. &nbsp;— 1929.
* ''[[Гайдай Лідія Іванівна|Гайдай Л. I.]]'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посіб.- комент. &nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000—435 с. &nbsp;— {{s|ISBN 966-7294-41-2.}}
* ''[[Гордієнко Дмитро Сергійович|Гордієнко Д.]]'' З листування Дмитра Айналова з українськими діячами (листи до В. Антоновича, [[Ляскоронський Василь Григорович|В. Ляскоронського]], [[Широцький Костянтин Віталійович|К. Широцького]], [[Родина Лазурських|В. та Н. Лазурських]] та В. Маслова) // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. II: Збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Дмитра Власовича Айналова (1862—1939 рр.) / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України [[Сохань Павло Степанович|П. &nbsp;С. &nbsp;Сохань]]; упоряд. Д. &nbsp;С. &nbsp;Гордієнко, В. &nbsp;В. &nbsp;Корнієнко. &nbsp;— {{К.}}, 2012. &nbsp;— С. 65–95.<!-- &nbsp;— 464 с.--> &nbsp;— {{s|ISBN 978-966-02-6570-7.}}
* ''Гордієнко Д.'' До участі Володимира Антоновича у ХІІ Археологічному з'їзді в Харкові 1902 р. (за листами Єгора Рєдіна) // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІІ: збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Рєдіна (1863—1908) / Від. ред. д. іст. наук, проф. [[Мицик Юрій Андрійович|Ю. &nbsp;А. &nbsp;Мицик]]; упоряд. Д. &nbsp;С. &nbsp;Гордієнко, В. &nbsp;В. &nbsp;Корнієнко. &nbsp;— К., 2013. &nbsp;— С. 93–107. &nbsp;— 672 с. &nbsp;— {{s|ISSN 2310-3310.}}
* [[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].  Незвичайний позитивіст Володимир Антонович // Україна крізь віки: Зб. наук. пр.  на пошану академіка НАН України В. Смолія. –&nbsp;— К.,2010. –&nbsp;— С. 863–892863—892.https://www.academia.edu/21621713
* ''[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський М. С.]]'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/Volodymyr_Antonovych_osnovni_idei_ioho_tvorchosti_i_diialnosty/ Володимир Антонович. Основні ідеї його творчості і діяльності] // Записки Українського наукового товариства у Києві. &nbsp;— Т. ІІІ. &nbsp;— К., 1909. &nbsp;— С. 5–14.
* ''[[Данилевич Василь Юхимович|Данилевич В. Ю.]]'' Проф. В. &nbsp;Б. &nbsp;Антонович та  Археологічний музей І. Н. О. // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович: у 3 т. &nbsp;— Т. 2. &nbsp;— К., 1997. &nbsp;— С. 379—390. &nbsp;— {{s|ISBN 966-7272-00-1.}}
* ''[[Довнар-Запольський Митрофан Вікторович|Довнар-Запольський М. В.]]'' Исторические взгляды В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновича. &nbsp;— {{К.}}, 1909. {{ref-ru}}
* ''[[Дорошенко Дмитро Іванович|Дорошенко Д.]]'' Володимир Антонович. Його життя й наукова та громадська діяльність. &nbsp;— Прага, 1942.
* ''Дорошенко Д.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Doroshenko_Dmytro/Ohliad_ukrainskoi_istoriohrafii/ Огляд української історіографії.] &nbsp;— {{К.}}, 1996. &nbsp;— С. 127—136.
* Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Незабутні постаті / Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: [[Скопенко Віктор Васильович|В. &nbsp;В. &nbsp;Скопенко]] та ін. &nbsp;— {{К.}} : Світ успіху, 2005. &nbsp;— С. 160–161160—161.<!-- &nbsp;— 464 с.: іл.--> &nbsp;— {{s|ISBN 966-8352-09-2.}}
* ''[[Кіян Олександр Іванович|Кіян О. І.]]'' [http://history.org.ua/JournALL/journal/1991/2/9.pdf Життєвий та творчий шлях В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновича] // [[Український історичний журнал]]. &nbsp;— 1991. &nbsp;— № &nbsp;2. &nbsp;— С. 64–76.
* ''[[Клюй Анатолій Іванович|Клюй А. І.]]'' Проблема цивілізаційного вибору в політичній думці України кінця ХІХ &nbsp;— початку ХХ ст. // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. &nbsp;— 2009. &nbsp;— № &nbsp;6 (68). &nbsp;— С. 143—146.
* ''[[Ковпаненко Наталя Григорівна|Ковпаненко Н. Г.]]'' Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ &nbsp;— початок ХХ ст.). &nbsp;— {{К.}} : Інститут історії України НАН України, 2013. &nbsp;— С. 31, 39, 45–48, 52, 5352—53, 65, 83, 98, 101—105, 107, 123, 128, 136, 147, 148147—148, 156, 162, 177, 185, 190—192, 197, 226.
* ''Ковпаненко Н. Г.'' [http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/6/9.pdf Архітектурно-мистецька спадщина України в працях визначних учених другої половини ХІХ &nbsp;— початку ХХ ст.] // Український історичний журнал. &nbsp;— 2005. &nbsp;— № &nbsp;6. &nbsp;— С. 114—115, 126.
* ''[[Короткий Віктор Андрійович|Короткий В. А.]]'' [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Antonovych_V Антонович Володимир Боніфатійович] // {{ЕІУ|1|105—106}}.
* ''Короткий В. А.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42998 Антонович Володимир Боніфатійович] // {{ЕСУ|1}}
* ''[[Оглоблин Олександр Петрович|Оглоблин О.]]'' Володимир Антонович та його історична школа // Олександер Оглоблин. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріали. &nbsp;— Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995. &nbsp;— С. 201—218.
* [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/e_lib/news/00001116/69/#/4/zoomed Профессоръ В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновичъ. Некрологъ] // [[Киевлянин (газета)|Кіевлянинъ]]. &nbsp;— 1908. &nbsp;— № &nbsp;69. &nbsp;— 9 марта. &nbsp;— С. 4. {{ref-ru-dor}}
* ''[[Ричка Володимир Михайлович|Ричка В. М.]]'', ''[[Смолій Валерій Андрійович|Смолій В. А.]]'' [http://history.org.ua/LiberUA/journal_1990_9/journal_1990_9.pdf В. &nbsp;Б. &nbsp;Антонович як історик українського козацтва] // [[Український історичний журнал]]. &nbsp;— 1990. &nbsp;— № &nbsp;9. &nbsp;— С. 109—115.
* ''Синюк С.'', ''Строцень Б.'' Антонович Володимир Боніфатійович // {{ТЕС1}}
* ''[[Сімович Василь Іванович|Сімович В.]]'' Про життя та діяльність Володимира Антоновича (Вступ) // Антонович В. &nbsp;Б. &nbsp;Про Козацькі часи на Україні / Післям. М. &nbsp;Ф. &nbsp;Слабошпицького; Комент. О. &nbsp;Д. &nbsp;Василюк та [[Гирич Ігор Борисович|І. &nbsp;Б. &nbsp;Гирича]] &nbsp;— {{К.}} : [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]], 1991. &nbsp;— 238 с. &nbsp;— {{s|ISВN 5-308-01400-0.}}
* ''[[Слабошпицький Михайло Федотович|Слабошпицький М. Ф.]]'' Володимир Антонович повертається. (Післямова) // Там само.
* ''[[Слюсаренко Федір Павлович|Слюсаренко Ф.]]'' Нумізматична праця проф. В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновича // Праці Українського історично-філологічного товариства в Празі. &nbsp;— Прага, 1939. &nbsp;— Т. 2.
* ''[[Тарасенко Ольга Олексіївна|Тарасенко О. О.]]'' Спогади про В. &nbsp;Б. &nbsp;Антоновича // Київ і кияни у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століть: європейський цивілізаційний вимір: матер. V щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф., 27 трав. 2015 р. &nbsp;— С. 205—215.
* ''[[Томашівський Степан Теодорович|Томашівський С.]]'' Володимир Антонович. &nbsp;— Львів, 1906.
* ''[[Ульяновський Василь Іринархович|Ульяновський В.]]'' [http://litopys.org.ua/anton/ant01.htm Син України (Володимир Антонович: громадянин, учений, людина)] // Антонович В. Б. [http://litopys.org.ua/anton/ant.htm Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори.] &nbsp;— {{К.}} : Либідь, 1995. &nbsp;— С. 5–76.<!-- &nbsp;— 816 с.--> &nbsp;— {{s|ISBN 5-325-00529-4.}}
* ''Ульяновський В.'', ''Короткий В.'' Володимир Антонович: образ на тлі епохи. &nbsp;— {{К.}} : Міжнар. фінансова агенція, 1997. &nbsp;— 218 с. &nbsp;— {{s|ISBN 966-7009-25-4.}}
* [[Ясь Олексій Васильович|''Ясь О. В]]''.    Незвичайний позитивіст Володимир Антонович // Україна крізь віки: Зб. наук. пр.  на пошану академіка НАН України В. Смолія. –&nbsp;— Київ, 2010. –&nbsp;— С. 863–892863—892. <nowiki>https://www.academia.edu/21621713</nowiki>▼
* {{h|Mioduszewski|1935}}''Mioduszewski JanJ.'' Antonowicz Włodzimierz (1830—1908) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]]. &nbsp;— Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.&nbsp;— ТоmТ. 1, zeszyt 1.—; Reprint:. Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. &nbsp;— {{s|S. 142–144.}} &nbsp;— {{s|ISBN 8304034840.}} {{ref-pl}}
▲* [[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].    Незвичайний позитивіст Володимир Антонович // Україна крізь віки: Зб. наук. пр.  на пошану академіка НАН України В. Смолія. – Київ, 2010. – С. 863–892. <nowiki>https://www.academia.edu/21621713</nowiki>
</div>
{{^}}{{PD-письменник}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Антонович_Володимир_Боніфатійович