Двигун внутрішнього згоряння: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nastasyuk v (обговорення | внесок)
м граматика
Nastasyuk v (обговорення | внесок)
Рядок 54:
[[Файл:Wankel Cycle anim en.gif|thumb|upright|Схема роботи роторного двигуна Ванкеля]] У 1954 р. Ф. Ванкель сконструював [[Двигун Ванкеля|роторно-поршневий двигун]], який має ряд переваг порівняно із звичайними поршневими. Зокрема, двигун Ванкеля менш чутливий до [[Октанове число|октанового числа палива]], має менші масу й габарити, легше форсується. Недоліки двигунів Ванкеля — підвищений вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах, більш висока, в порівнянні з чотиритактним двигуном, питома витрата палива (на 7-10%) та швидке зношування ущільнень ротора, що є перешкодою до широкого застосування. Проте, японська фірма MAZDA на початку 1990-х років випускала близько 150 тис. автомобілів на рік, обладнаних роторно-поршневими двигунами; виробництво мотоциклів і автомобілів з цими двигунами освоєно й у деяких інших країнах.
 
При роботі двигуна на низькооктанових бензинах і в несприятливих умовах спостерігається [[детонація моторних палив|детонація]], тобто вибухове горіння суміші в камері згоряння з утворенням ударних хвиль. Це приводить до підвищеного зношування деталей двигуна та небезпеки його пошкодження, а також до неповного згоряння палива, підвищеної димності і токсичності відпрацьованих газів. Відомо, що основною причиною детонації є самозаймання окремих ділянок горючої суміші в камері згоряння, що відбувається раніше того моменту, як до них дійде фронт полум'я від свічки запалювання. Перед самозайманням компоненти палива попередньо окиснюються, чому сприяє висока температура, яка розвивається при стисканні. Та частина горючої суміші, що вже згоріла, внаслідок високої температури і високого тиску, починає стискати ту частину горючої суміші, що ще не згоріла. Внаслідок лавиноподібного наростання температури і тиску виникає ударна хвиля, швидкість розповсюдженняпоширення якої, значно перевищує швидкість розповсюдження звуку в даному середовищі. Вдаряючи в стінки камери згоряння і днище поршня, ударна хвиля поступово руйнує їх. При чому, руйнуються ті частини камери згоряння, які найбільше віддалені від свічки запалювання. Виникнення детонації супроводжується характерним дзвінким «стуком», що надходить від камери згоряння, і може вловлюватися спеціальним [[давач детонації|датчиком]]. Сигнал від датчика через систему керування двигуном має вплив на значення кута випередження запалювання, зменшуючи цей кут до тих пірдоти, поки детонація не зникне. [[File:Mal.jpg|thumb|залежність необхідного октанового числа до даного степеня стиску]]
 
Для запобігання детонації бензини повинні мати достатню стійкість до самозаймання, що виражається [[Октанове число|октановим числом]] (ОЧ) палива. Вимоги до октанового числа залежать від [[Ступінь стиску двигуна внутрішнього згоряння|ступеня стиску]], [[Поршневий двигун внутрішнього згоряння|основних геометричних розмірів]] двигуна, конструкції камери згоряння і розташування свічки запалювання, ефективності охолодження, складу паливоповітряної суміші, атмосферно-кліматичних умов і інших факторів. Для кожного двигуна, що використовує бензин, існує оптимальне значення ОЧ, пов'язане зі ступенем стиску (ε) і діаметром (D в мм) наближеною емпіричною залежністю: