Двигун внутрішнього згоряння: відмінності між версіями

При роботі двигуна на низькооктанових бензинах і в несприятливих умовах спостерігається [[детонація моторних палив|детонація]], тобто вибухове горіння суміші в камері згоряння з утворенням ударних хвиль. Це приводить до підвищеного зношування деталей двигуна та небезпеки його пошкодження, а також до неповного згоряння палива, підвищеної димності і токсичності відпрацьованих газів. Відомо, що основною причиною детонації є самозаймання окремих ділянок горючої суміші в камері згоряння, що відбувається раніше того моменту, як до них дійде фронт полум'я від свічки запалювання. Перед самозайманням компоненти палива попередньо окиснюються, чому сприяє висока температура, яка розвивається при стисканні. Та частина горючої суміші, що вже згоріла, внаслідок високої температури і високого тиску, починає стискати ту частину горючої суміші, що ще не згоріла. Внаслідок лавиноподібного наростання температури і тиску виникає ударна хвиля, швидкість розповсюдженняпоширення якої, значно перевищує швидкість розповсюдження звуку в даному середовищі. Вдаряючи в стінки камери згоряння і днище поршня, ударна хвиля поступово руйнує їх. При чому, руйнуються ті частини камери згоряння, які найбільше віддалені від свічки запалювання. Виникнення детонації супроводжується характерним дзвінким «стуком», що надходить від камери згоряння, і може вловлюватися спеціальним [[давач детонації|датчиком]]. Сигнал від датчика через систему керування двигуном має вплив на значення кута випередження запалювання, зменшуючи цей кут до тих пірдоти, поки детонація не зникне. [[File:Mal.jpg|thumb|залежність необхідного октанового числа до даного степеня стиску]]