Галактика зі спалахом зореутворення: відмінності між версіями

'''Галактики зі спалахом зореутворення''' ({{lang-en|starburst galaxy}}) — це [[галактика|галактики]], в якійяких зафіксовано надзвичайно високий процентрівень [[формування зірокзір]] у порівнянні з довгостроковим середнім рівнем зореутворення у цій галактиці або рівнем зореутворення, який спостерігається у більшості інших галактик. У такій галактиці рівень зореутворення настількивідбувається високийтак швидко, що вона споживає всі свої запаси газу за період, значно коротший віку галактики. Тому спалах [[зореутворення]] є лише фазою у розвитку галактики, досить короткийкороткою поза часучасом відноснопорівняно їїз загальноїчасом її еволюціїіснування. Більшість таких галактик або стикаютьсязіштовхуються з іншими галактиками, або близько зійшлися. Добре відомими прикладами таких галактик є  [[Галактика Сигара|M82]], [[NGC 4038|NGC 4038/NGC 4039]] (Галактики Антенна) та [[IC 10]].

* тривале зореутворення, при поточній швидкості формування зір доступний газ буде вичерпаний значно швидше динамічну шкалу часу галактики (можливо, за один період обертання дискової галактики).

* поточна швидкість формування зір, нормалізованазначно навища за усереднену минулу швидкість формування зір, значно вища зау цілуминулому. Це співвідношення має назву «параметр народження» ({{lang-en|birthrate parameter}}).

[[Файл:Messier_82_HST.jpg|class=cx-linter-tag|thumb|[[Галактика Сигара|M82]] — архетип розташованої неподалік галактики зі спалахом зореутворення, розташованої неподалік — приблизно уза 12 мільйонів світлових років —, у сузір'ї [[Велика Ведмедиця|Великої Ведмедиці]].]]

Галактики зі спалахом зореутворення мають велику кількість холодного молекулярного газу у невеликому об'ємі. Також галактики під час спалаху часто мають і припливні хвости, що вказує на нещодавнєнещодавню тіснетісну торкання[[Взаємодіючі галактики|взаємодію з іншою галактикою]], або перебувають у процесі злиття. Взаємодія між галактиками, які не зливаються, може спричинити нестабільні режими обертання, наприклад нестабільність [[Бар (астрономія)|бара]], що спричиняє потік газу до ядра галактики, а це веде до спалахів зореутворення в ядрі.

Всередині спалаху середовище досить екстремальне. З великої кількості газу формуються надмасивні гарячі зорі. Вони іонізують газ довкола себе газ (переважно це [[гідроген]]), створюючи [[зони H II]]. Групи надгарячих зір відомі як OB-асоціації. Вони дужедобре яскравопомітні та швидко згоряють таі наприкінці еволюції швидше за все вибухнутьспалахують [[наднова|надновими]]. Після вибухуспалаху, викинутийвикинута матеріалними розширюється,речовина апоширюється в центрі існує [[залишок наднової]].Він взаємодіє з міжзоряним середовищем у спалаху зореутворення та може бути джерелом природного мазеругалактиці.

Велика кількість дуже віддалених галактик, наприклад, побачених у [[Hubble Deep Field]], вважається галактиками зі спалахами зореутворення, але вони надто далекодалекі для детального вивчення. Вивчення розташованих неподалік галактик зі спалахами зореутворення могло б надати уявлення про те, що відбувається в далеких галактиках, однак поруч зіз нами такі галактики рідкісні, іа чим далі — тим частішівони трапляються частіше. Це вказує на більшу їх кількість у минулому, оскільки тоді галактики були ближчими ій частіше взаємодіяли.

Класифікація галактик зі спалахом зореутворення ускладнена, оскільки такі галактики не є окремим типом. Спалахи зореутворення можуть відбуватись у [[Спіральна галактика|спіральних галактиках]], а в [[Неправильна галактика|неправильних галактиках]] часто фіксують рядкілька вогнищ спалахів зореутворення по всій галактиці. Тим не меншОднак, астрономи зазвичай класифікують галактики зі спалахом зореутворення на підставі їх найбільш виразнихнайвиразніших спостережних характеристик. Наведені деякі з таких класифікацій:

* [[блакитні компактні галактики]] ({{lang-en|Blue compact galaxies}}, ''BCG'') часто мають низьку масу, низьку [[металічність]] та відсутність [[Міжзоряний пил|міжзоряного пилу]]. Оскільки вони не мають зоряного пилу, але складаються з великої кількості гарячих молодих зір, у видимому та ульфрафіолетовому діапазоні вони переважно блакитного кольору. Спочатку вважалось, що всі BCG є молодими галактиками у процесі формування першого покоління зір, що пояснювало їх низьку металічність. Однак пізніше у таких галактиках було знайдено і старіше [[зоряне населення]] і тепер вважається, що причиною відсутності пилу та металів є добре перемішування — більшість BCG мають ознаки нещодавнього злиття та/або близького проходження галактик. До добре вивчених BCG належать [[I Zwicky 18|IZw18]] (найбільш біднанайбідніша на метали галактика зсеред відомих), ESO338-IG04 та Харо11. Виділяють також такі підтипи:

* [[яскраві інфрачервоні галактики]] ({{lang-en|Luminous infrared galaxie}}, ''LIRG'') — їх яскравість становить більше 10¹¹ світностей Сонця.

** ультра-яскравінадяскраві інфрачервоні галактики ({{lang-en|Ultra-luminous Infrared Galaxies}}, ''ULIRG''), яскравість яких становить більше 10¹² світностей Сонця. Зазвичай ці галактики надзвичайно запилені. Ультрафіолетове випроміненнявипромінювання від затемненого зореутворення поглинається пилом та зновуперевипромінюється випромінюється назовні ув інфрачервоному спектрі (на довжині хвилі бл.близько 100 мікрометрів), що пояснює глибокий червоний колір таких галактик. Однак, напевнодостеменно невідомо, щочи ультрафіолетове випроміненнявипромінювання утворюється виключно від зореутвореннязореутворенням, і деякі астрономи вважають, що воно походить (принаймні частково) воно походить від [[Активні ядра галактик|активних ядер галактик]]. ВУ той же час, рентгенівські спостереження багатьох ULIRG, проникаючи через пил, фіксують існування у таких галактик двохдва ядерядра, що підтримує теорію про те, що ULIRG мають спалахи зореутворення відв ULIRG зумовлені масштабногомасштабним злиттязлиттям галактик. Добре вивченою ULIRG є [[IC 1127]].

** гіпер-яскраві інфрачервоні галактики ({{lang-en|Hyperluminous Infrared galaxies}}, ''HLIRG''), яскравість становить більше 10¹³ світностей Сонця<ref>[http: name=Ruiz_pdf//eud.gsfc.nasa.gov/Volker.Beckmann/school/download/Ruiz.pdf]</ref>.

* галактики Вольфа-Райє ({{lang-en|Wolf-Rayet galaxies}}, ''WRg'')&nbsp;— галактики, значна частина яскравих зір яких є [[Зорі Вольфа—Райє|зорями Вольфа-Райє]]. Такі зорі є відносно коротким періодом у житті масивних зір (приблизно 10&nbsp;% загальної тривалості еволюції таких зір)<ref>[http://esoads.eso.org/abs/2007ARA%26A..45..177C Фізичні якості зір Вольфа-Райє]{{ref-en}}</ref>, дуже яскраві та з виразними спектрами, а тому досить рідкісні у звичайних галактиках. ВеликаНаявність жвеликої їхкількості присутністьтаких зір у будь-якій галактиці звужує параметри спалаху зореутворення в них, оскільки їх інтегровані спекти чітко демонструють характеристики зір Вольфа-Райє<ref>[https://ned.ipac.caltech.edu/level5/Sept04/Schaerer/frames.html]</ref>.

[[Галактика Сигара|M82]]&nbsp;- типова галактика зі спалахом зореутворення. Її високий рівень формування зір спричинений зіткненням з розташованою поруч спіральною галактикою&nbsp;M81. Мапування дотичних регіонів цих галактик за допомогою радіотелескопів показало великі струмені нейтрального водню<ref>[http://articles.adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-build_image?bg=%23FFFFFF&/seri/A%2BA../0075/600/0000106.000&db_key=AST&bits=4&res=100&filetype=.gif Струмені нейтрального водню між М81 і М82]</ref>, які поєднують дві галактики внаслідок зіткнення. Зображення в радіохвилях центральних регіонів M82 також показує значну кількість молодих залишків наднових зір, які утворились післявнаслідок вибуху наприкінці їх короткого життявибухів найбільш масивних зір утворенихнаприкінці спалахомїх короткого зореутворенняжиття. Галактики Антенни (зіткнення галактик NGC 4038 та NGC 4039) є іншим добре відомим прикладом завдяки вражаючому фото з телескопа ГабблГаббла<ref>[http://hubblesite.org/newscenter/newsdesk/archive/releases/1997/34/ Фото Антенн телексопу Габбл]</ref>, оприлюдненомуяке було оприлюднено 1997 року.

{{reflist}}|refs=