Відмінності між версіями «Гемоконтактний механізм передачі інфекції»

продовжив написання
(продовжив написання)
(продовжив написання)
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 0022:2749, 78 серпня 2017 (UTC)}}
'''Гемоконтактний механізм передачі інфекції''' (також не зовсім вірно — '''парентеральний механізм''') — медичний [[термін]], який використовують в [[Епідеміологія|епідеміології]], вченні про [[Інфекційні захворювання|інфекційні хвороби]]; один з видів [[Механізм передачі інфекції|механізму передачі інфекції]], коли передача патогену відбувається від джерела інфекції з його кров'ю до кровотоку сприйнятливої людини через ушкодження шкіри та слизових оболонок, які відбуваються частіше внаслідок медичних, рідше немедичних маніпуляцій і дій.
 
* вагінальне обстеження;
* різноманітні обстеження (напівінвазивні та інвазивні).
Число інвазивних процедур зростає у зв'язку з технізацією медицини, збільшенням числа складних діагностичних і лікувальних процедур і труднощами знезараження деяких видів апаратури. Гемоконтактне зараження можливо як при простих маніпуляціях (взяття крові, ін'єкції тощо), так при складних (венесекция, катетеризація судин, біопсія, трансплантація тканин, органів, кісткового мозку тощо). Суттєва небезпека гемоконтактного зараження існує при трансфузіях крові та її компонентів, оскільки в сучасних умовах кров перевіряють лише на обмежене число збудників ([[СНІД|ВІЛ-інфекція]], гепатити В, С, Д, [[сифіліс]]). Існує багато патогенів, які здатні бути передані цим механізмом, що в умовах рутинної медичної практики не перевіряють. [[Карантин]]ізація крові, яка різко знижує можливість інфікування ВІЛ-інфекцією та гепатитами В і С, практикується недостатньо. Порушення правил роботи може призводити до виникнення хвороб у персоналу і пацієнтів при стоматологічних маніпуляціях (лікування пародонтозу, екстракція зубів тощо), внутрішньовенній лазерній терапії, акупунктурі, штучному заплідненні, примірці мостів при протезуванні зубів, протезуванні суглобів. Ендоскопічні методи обстеження і лікування, незважаючи на їхню високу інформативність, ефективність і малу травматичну здатність, можуть призводити до зараження навіть при відсутності видимої травматизації слизових оболонок через наявність на їхній поверхні домішок крові за умови порушення стерилізації. Недостатньо вимиті й належним чином не оброблені руки, не захищені чистими рукавичками, сприяють гемоконтактній передачі певних збудників при огляді пацієнтів, проведенні оперативного втручання, пальпації оперованих ділянок тіла, проведенні інвазивних діагностичних та лікувальних процедур, так само як і передачі патогенів гнійно-септичних захворювань.
 
== Примітки ==