Полібій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
== Біографія ==
 
Полібій (бл. 200 &nbsp;р. -&nbsp;— після 118 &nbsp;р. до н.&nbsp;е.) -&nbsp;— грецький історик. Народився в місті Мегалополь в Аркадії, його батько Ликорт був одним з вождів Ахейського союзу, а сам Полібій у 170-169 170—169&nbsp;рр. до н.&nbsp;е. служив гіппархом при римському полководці Луції Емілії Павлі, що стояв на чолі союзних римсько-грецьких військ, які воювали з македонським царем Персеєм.<ref>Самохина. Полибий: судьба греческого политика и историка в условиях римской экспансии cт.3 </ref> Після поразки Персея при Підні в 168 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. Полібій у числі 1000 знатних ахійців був відправлений до Італії за обвинуваченням у недостатньо активній підтримці римлян.
У той час, як інших заручників розподілили по різних містах, Полібія залишили в Римі – на прохання Емілія Павла, який зробив його наставником своїх синів. Так майбутній історик одержав можливість зав'язати дружні стосунки з багатьма знатними римлянами, особливо з молодшим сином Емілія, Публієм Сципіоном Еміліаном (майбутнім Сципіоном Африканським Молодшим).
У 151 р. до н.е. Полібію вдалося використовувати свій вплив на Сципіона, щоб домогтися звільнення тих ахійців, що були ще живі.<ref>Самохина. Полибий: судьба греческого политика и историка в условиях римской экспансии cт.3</ref> Полібій повернувся до Греції, однак через кілька років, у 147 р. до н.е., під час облоги Карфагена Сципіон викликав його до себе як радника. Полібій досліджував атлантичне узбережжя Африки і став свідком пожежі і руйнування Карфагена в 146 р. до н.е., після чого в тому ж році повернувся до Греції.
Тут він намагався сприяти досягненню компромісу між повсталими ахійцями і римлянами і, хоча не зміг запобігти руйнуванню Коринфа Луцієм Муммієм, все-таки зміг врятувати деякі художні цінності. Після відходу римлян на Полібія було покладене завдання налагодити управління уцілілими містами. Співгромадяни-греки бачили в Полібії свого благодійника і звели на його честь багато статуй. Помер Полібій від ран, отриманих у результаті падіння з коня.
 
У той час, як інших заручників розподілили по різних містах, Полібія залишили в Римі&nbsp;— на прохання Емілія Павла, який зробив його наставником своїх синів. Так майбутній історик одержав можливість зав'язати дружні стосунки з багатьма знатними римлянами, особливо з молодшим сином Емілія, Публієм Сципіоном Еміліаном (майбутнім Сципіоном Африканським Молодшим).
 
У 151 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. Полібію вдалося використовувати свій вплив на Сципіона, щоб домогтися звільнення тих ахійців, що були ще живі.<ref>Самохина. Полибий: судьба греческого политика и историка в условиях римской экспансии cт.3</ref> Полібій повернувся до Греції, однак через кілька років, у 147 &nbsp;р. до н.&nbsp;е., під час облоги Карфагена Сципіон викликав його до себе як радника. Полібій досліджував атлантичне узбережжя Африки і став свідком пожежі і руйнування Карфагена в 146 &nbsp;р. до н.&nbsp;е., після чого в тому ж році повернувся до Греції.
 
Тут він намагався сприяти досягненню компромісу між повсталими ахійцями і римлянами і, хоча не зміг запобігти руйнуванню Коринфа Луцієм Муммієм, все-таки зміг врятувати деякі художні цінності. Після відходу римлян на Полібія було покладене завдання налагодити управління уцілілими містами. Співгромадяни-греки бачили в Полібії свого благодійника і звели на його честь багато статуй. Помер Полібій від ран, отриманих у результаті падіння з коня.
 
== Основні праці ==